Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
модернізація може проводитись як мовознавцями, так і фахівцями відповідної галузі, зацікавленими в наявності чітких позначень галузевих реалій [Михневич 1988, с. 49 — 50]. Тому завдання перекладу незареєстрованих термінів та заміни невдалих варіантів співвідноситься з проблемою зовнішнього оформлення нових термінів. Термінологічна стандартизація є другим, не менш важливим, аспектом термінологічного планування [Дрезен 1935; 1936; Akhmanova 1985, с. 86; Oeser 1985, с. 92; Baxman 1985, с. 272]. Вона спрямована на вибір термінологічної норми та її затвердження як обов'язкового варіанта, а також на усунення двозначності у спілкуванні [Picht, Draskau, c. 17], гармонізацію терміно- систем [Dzhincharadze 1994, с. 94], їх інтернаціоналізацію [Leicik 1994, с. 97-107] та їх уніфікацію [Anjuskin 1994, с. 146-200], щоб нові терміни були вмотивовані та зрозумілі всім галузевим фахівцям, а також для запобігання зайвим синонімам. «Якщо свідомо не займатися термінами — науковці кінець кінцем перестануть розуміти один одного» [Будагов 1974, с. 124]. Нарешті, головною метою стандартизації є, з одного боку, полегшення спілкування між фахівцями шляхом усунення двозначності та необов'язкової синонімії, а з іншого — полегшення діловодства тією чи іншою мовою в тій чи іншій галузі [Duquet-Picard 1983, с. 95-96]. Як стверджували Jernudd та Das Gupta, стандартизація може торкатися як варіанта взагалі (затвердження того чи іншого варіанта як наддіалектної норми), так і деяких окремих аспектів того чи іншого варіанта (наприклад, термінологічна стандартизація) [цит. за: Carmel Heah Lee Hsia 1989, c. 228]. Питання про стандартизацію науково-технічних термінів вперше поставив на початку 30-х років австрійський інженер Евґен Вюстер [Buhler 1985, с. 64]. Саме він вперше звернув увагу на необхідність розробки термінологічних стандартів та централізованого керівництва науково-технічною мовою. «Технік-інженер може цікавитись красою мови, багатством її відтінків. Але питаннями точності, зрозумілості, питаннями спрощення науково-технічного спілкування він цікавитись зобов 'я- заний» [Дрезен 1935, с. 3]. Зокрема Вюстер підкреслював, що стандартизація мови відбувається трьома шляхами — а) пропозицією щодо нових термінів (словотворчість); б) вибором між уже наявними синонімами та омонімами та в) реєстрацією і закріпленням наявного вжитку лексичних одиниць. Особливо важливим є завдання з Усунення омонімії [Wtister 1931, с. 170-171]. У науковій термінології поштовхи до стандартизації та інтернаціональної уніфікації спеціальних мов можуть здійснюватися найбільш ефективно [Bauer 1985, с. 128]. Nedobity визначив 147 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.