Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
різних історичних прошарків нових значень. У 1953 році Мовний комітет було перейменовано в Академію мови іврит (Aqademiah la-lashon ha-'ivrit). Ця установа стала офіційним органом, чиї рішення набували сили закону після їх затвердження міністром освіти та опублікування в офіційному дру„ кованому органі. Списки нових термінів виходили окремими брошурами. Крім стандартизації термінологій, Академія займається також розробкою правопису, транслітерації тощо. Слід відмітити, що фахівці з різних галузей знайомляться з новими термінами вже у процесі їх розробки, беручи, таким чином, участь у розробці термінологій зі своєї спеціалізації, а остаточний варіант тих чи інших термінів стає знайомим багатьом фахівцям заздалегідь. Поряд з Академією свої термінологічні комісії мають також армія, поліція, митниця та інші державні структури [Rabin 1989, с. 31 — 33]. Протягом останніх десятиліть активізувалися роботи з термінологічного планування в Ірландії. Зокрема цим займається установа під назвою Bord na Gaellge. Вона є незалежною державною установою, заснованою в 1979 році з метою проведення та координації заходів з мовного планування. Іншою установою з мовного планування є Odaras na Gaeltachia, заснована в 1970 році для підтримки діяльності тих галузей, де ірландська мова є основною. Наступна установа, Постійний термінологічний комітет (An Buanchoiste Teurmaiochta; the Permanent Terminology Committee) був заснований у 1968 році для запровадження стандартизованої термінології в юриспруденції, освіті та деяких інших галузях. Rannog an Aistriuchain було засновано в 1968 році для забезпечення перекладацької діяльності, зокрема в парламенті. Institiuid Teangeolaiochta Eireann, заснований у 1972 році, є національним центром досліджень з питань мовної політики. Всі ці установи взаємодіють одна з одною в галузі побудови нових термінів та їх стандартизації [O'Connell, Pearson 1991]. У країнах Балтії після 1991 року процес термінологічного планування має дві тенденції. По-перше, в даному регіоні йде намагання максимально коренізувати термінотворчу діяльність та позбутися зайвого впливу іншомовного посередництва (зокрема російського, у полоні котрого мовне планування у Прибалтиці перебувало майже півстоліття). Це супроводжується намаганнями відновлення всього того, що було здобуто в галузі термінологічного планування за міжвоєнний період A919 ¦ 1940) і що було знищено за радянські часи. З іншого боку» установи, що займаються питаннями термінологічного плану- вання, ставлять за мету максимально інтегрувати прибалтійські країни в світове співтовариство. Тому термінотворча робота в сучасній Прибалтиці шукає компромісу між інтерну ціоналізаціею терміносистем естонської, латиської та литовської мов та їх коренізацією. 158 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.