Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Тому тут не слід впадати в крайнощі. З одного боку, Не можна захоплюватись пуризмом чесько-ісландського зразка З іншого — механічним перенесенням іноземних елементів на вітчизняний ґрунт, як це було за часів Петра І. Тут необхідно встановити рівновагу. Іноземні елементи треба переносити лише тоді, коли у мові- реципієнті неможливо передати коротко та чітко відповідний термін засобами рідної мови. В крайньому випадку, як компроміс можна запровадити дублетні варіанти для деяких термінів, коли б «чужий», іншомовний варіант міг би вживатись у науковій літературі, а «свій» — у науково-популярній. Необхідно також враховувати й етимологію даного іноземного терміноелемента, щоб не передавати, наприклад, слова греко-латинського походження на англійський чи французький манер, спотворюючи їх таким чином, як це, зокрема, вийшло зі словом distributor, яке в нас виглядає як дистриб'ютер лише тому, що його було запозичено саме через анґлійську мову. Це є лише простим запозиченням з англійської, яке не має нічого спільного з інтернаціоналізмами, до того ж, порушується семантичний зв'язок з однокореневими словами, в даному випадку — зі словами «дистрибуція», «дистрибутивний» тощо. При таких розбіжностях ці слова багатьма носіями української мови через незнання етимології вже не сприйматимуться як однокореневі. Подібні розриви спостерігаються також у словах «лайнер» та «комбайн», які вже не сприймаються як однокореневі до слів, відповідно, «лінія», «лінійний» та «комбінація», «комбінувати». Таким чином, якщо термін претендує бути інтернаціональним,— він повинен бути у своєму первісному вигляді, без будь- яких іншомовних фонетичних забарвлень, які при запозиченні автоматично стають перекрученнями. Особливо це стосується греко-латинських елементів. У термінотворчій роботі слід робити так, щоб будь-яке запозичення було інтернаціоналізмом, інакше це може спричинити появу «фальшивих друзів перекладача», що не є бажаним у термінології, бо це може призвести до різного роду плутаний та непорозумінь. Інтернаціональні терміни в різних мовах повинні бути однаковими як за зовнішнім виглядом, так і за значенням. Спочатку необхідно сформулювати загальні принципи створення нових термінів та чергування запозичених (інтернаціональних) терміноелементів з національними (пуризмом). З точки зору науково-технічного перекладу виникає питання: наскільки бажаними є терміни-інтернаціоналізми порівняно з власними термінами? Відповідь не може бути однозначною. При цьому не можна виставляти на перший план Я* 186 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.