Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мов вона повинна використовуватися як основний алфавіт, а для інших — як допоміжний. Тому безпідставними є думки типу: «Нащо нам латинка, якщо ми масмо кирилицю?», чи: «Ми не на Заході, в нас є інші традиції та стандарти!», чи навіть: «Ми не можемо користуватися латинкою, бо ми сповідуємо Православ'я!» (в останньому випадку твердження є особливо абсурдним хоча б через те, що православна Румунія та навіть мусульманські Албанія та Туреччина використовують латинку як основну систему письма). Всі ці хуторянські потуги тільки далі поглиблюватимуть штучну ізоляцію України від світової спільноти і далі виховуватимуть комплекс меншовартості українців, які на догоду Америці чи Німеччині далі спотворюватимуть своє власне обличчя «тільки щоб нас правильно прочитали». Чомусь західну людину не цікавить, як правильно прочитати іншомовну власну назву; їх більше цікавить НАПИСАННЯ, а не вимова. Все одно, ми не можемо примусити іноземців вимовляти наші власні назви так, як робимо це ми. Цього нам не вдасться, хочемо ми цього, чи не хочемо. А якщо ми і далі будемо наші власні назви писати окремо для англійців, для німців, для інших народів — це тільки призводитиме до подальшої плутанини. Але рано чи пізно змушені будемо визнати міжнародні стандарти й змиритися з ними. Інакше нас і далі не сприйматимуть у світі всерйоз як цивілізовану державу. Настав час усвідомити, що пройшла пора, коли радянські національні стандарти створювалися всупереч міжнародним нормам. Маємо пам'ятати, що створюємо цю систему насамперед для себе. Іншим народам залишається тільки ознайомитися з нашою системою постфактум. А на Заході на більше й не претендують: там твердо знають, що українська латинка — це внутрішня справа самої України, їм у цю справу лізти не треба. Можна сперечатися скільки завгодно з приводу, скажімо, правопису літери ґ: тут кожна зі сторін знайде свої вагомі аргументи, які неможливо спростувати, і кожна сторона по-своєму матиме рацію. Але стосовно української латинки двох правильних думок бути не може. Тут або ми визнаємо міжнародні вимоги, або не визнаємо, далі залишаючись винятком з правил. Тож, може, годі замикатися у власній шкаралупі? 197 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.