Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.

Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня 
Наступна

правила відтворення українських слів латинкою до нової
редакції "Українського правопису" як окремий розділ.
Фактично український правопис повинен мати два
обличчя — оригінальне (для власних потреб) та латинізоване (для
міжнародного спілкування). Тому з цією системою необхідно
ознайомити всіх громадян України (насамперед учнів шкіл та
студентів) та світову громадськість.
Вивчення української латинки необхідно включити до
курсу української мови у середній школі, а також до курсу ділової
української мови у вищих навчальних закладах. Наші
співвітчизники повинні навчитися правильно записувати українські
слова латинкою. Тобто навчати носіїв української мови
латинській абетці слід у курсі викладання РІДНОЇ мови, а не іноземної.
Крім того, слід пам'ятати, що транслітерація призначена не
лише для написання власних назв (наприклад, прізвищ у
паспортах та посвідченнях водія), але й для латинізованого
написання зв'язних текстів українською мовою (наприклад, у
науковій літературі чи в бібліографії, у міжнародному телеграфі, в
електронній пошті). Випадки застосування практичної
транскрипції треба скоротити до мінімуму, а в офіційно-діловій
документації, науковій літературі та в комп'ютерних банках даних
її взагалі треба вилучити з ужитку.
Пересічного носія української мови слід раз і назавжди
переконати, що власна латинська абетка — це один з
атрибутів інтеграції України в світове (насамперед, у європейське)
співтовариство. Бо відкритість, цивілізованість суспільства, його
інтеграція до світової спільноти починається ось із таких
маленьких дрібниць. Не випадково такі стандартизовані системи
передачі національної писемності існують у багатьох країнах
світу з нелатинською абеткою (Японія, Китай, Югославія,
Македонія, Греція, Ізраїль тощо). Так само не випадково все
більше народів світу бажають мати латинську абетку за основну
систему письма (візьмемо, хоча б, ту ж саму Туреччину чи
Малайзію, які перейшли на латинську абетку з арабської).
Тут, звичайно, йдеться не про повну відмову від нашої
традиційної графіки на основі кирилиці. Бо ми кирилицю
використовуємо вже понад тисячу років, вона повністю пристосована
до особливостей слов'янської фонетики й тому немає підстав
замінювати її латинкою повністю. Так само від своїх
традиційних систем письма не збираються відмовлятися ані китайції
ані японці, ані араби. Але це зовсім не означає, що вони
відмовляються від вживання латинської графіки взагалі й
маскуються під латинописні народи та мови, спотворюючи своє власне
обличчя на догоду якимось «старшим братам», чи просто наро-
дам «вищого ґатунку». Зараз фактично для кожної мови
повинна бути створена латинізована абетка. Інша річ, для одних
196

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.