Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
іншої мови, ніж переводити старописемиу мову на нову систему письма [Fierman 1991, с. 14]. Інколи навіть фонетика може підкорятися новій системі письма. Особливо тоді, коли алфавіт, прийнятий для тієї чи іншої мови, містить деякі літери, що означають звуки, відсутні у мові-реципієнті. Це (особливо під впливом орієнтації на сакральні мови) часом призводить до запозичення мовою-реципі- єнтом деяких звуків разом з відповідними літерами. Наприклад, у чеській мові загальнослов'янському [д] відповідає дзвінке фарингальне [h]. Проте разом з латинською писемністю чехи засвоїли й проривний звук [g]r бо вони завжди намагалися зберегти етимологічний принцип написання всіх іншомовних (особливо інтернаціональних) слів. В українській мові ситуація була аналогічною. Але через те, що у кирилиці не було спеціального знака для фарингального [h], українці, які теж намагалися зберегти етимологічний принцип написання принаймні слов'янських та грецьких слів, почали використовувати літеру г для фарингального звука, а для проривного [д] винайшли спеціальну літеру г. Уся різниця між українською та чеською мовами полягає в тому, що чехи засвоїли проривне [д] книжковим шляхом, а українці — побутовим (переважно через усне спілкування з носіями польської мови). До того ж, у латинській мові звук [д] був первинним, в той час як у грецькій мові візантійського періоду цей звук був вторинним. Цим якраз і можна пояснити, чому в чеській мові літера д в усіх іншомовних словах вживається послідовно, а в українській — непослідовно, до того ж, це питання до сих пір дискутується. Вплив графічних інтерференцій на термінологію полягає в зовнішньому графічному оформленні терміна залежно від орфографічних та інших традицій передачі запозиченого терміна засобами рідної мови. Це насамперед залежить від того, яку систему письма вживає той чи інший народ — латинську чи ні (а якщо ні — який принцип цієї графіки: ієрогліфічний, силабічний, консонантний чи фонетичний), а також від інших традицій, пов'язаних з орфографією. Зокрема це стосується правил передачі запозичених слів (в оригінальному написанні чи за правилами орфографії мови-реципієнта), а також від принципу орфографії (етимологічного чи фонетичного). Важливу роль тут відіграють також численні екстралінгвістичні фактори, які розглядатимуться нижче. 2.3.2.2.1.3. СОЦІОЛІНҐВІСТИЧНІ ЧИННИКИ розвитку писемності Писемність не може не спиратися на суспільні умови, під впливом яких вона виникала та розвивалася. У народів, які тяжіли в культурному, релігійному, політичному 48 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.