Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
воляють хоча б поверхнево розглянути значно зрослу кількість цих визначень. до кола задач цієї роботи не входить розкриття теорій зна- еяяя, створення власної їх класифікації чи концепції. Тому Зупинимося лише на одному означенні лексичного значення, в котрому синтезуються численні погляди. Дане дослідження належить А. І. Смирницькому: «значення слова є відоме відображення предмета, явища чи відношення у свідомості (чи аналогічне за своїм характером психічне утворення, що конструюється з відображень окремих елементів дійсності), що входить до структури слова як так звана внутрішня його сторона, відносно котрої звучання слова виступає як матеріальна оболонка, необхідна не лише для виразу значення і для повідомлення його іншим людям, але й для самого його виникнення, формування, існування та розвитку» [Смирницкий 1955, с. 88; 1956, с. 162]. З цієї характеристики випливає, що значення кожної лексичної одиниці безпосередньо співвідноситься з відповідною одиницею дійсності, воно не існує у відображених предметах, а відображає ті істотні загальні риси та властивості, які об'єктивно властиві предметам. Лексичне значення належить до числа категорій лінгвістики, при розгляді котрих неможливо не спиратися на чітко визначену філософську теорію і не враховувати одночасно специфіки мовного підходу. Дане питання виявилося настільки складним і дискусійним, що деякі лінгвісти взагалі відмовились трактувати значення як мовознавчу проблему. Л. Блумфілд. зокрема, пише: «Кожний вислів може бути повністю описаним у термінах лексичних і граматичних форм; ми повинні тільки пам'ятати, що значення не можуть бути визначені в термінах нашої науки» [цит, за: Никитин 1983, с. 6]. Така думка, звичайно, є спірною, оскільки без розгляду проблеми значення мовознавство як самостійна наука існувати не може. Розв'язання даного питання полягає головним чином в тому, щоб чітко визначити місце й обсяг мовного значенням межах загальносемі- отичних наукових пізнань. Тут ближчим до істини, думається, був Уорф, котрий вважав, що «лінгвістика — це, в основному, пошуки значення» [Новое в лингвистике I960, с. 201]. Розв'язанню даної проблеми присвячено багато фундаментальних досліджень, але, незважаючи на це, кількість поглядів не скорочується, а продовжує збільшуватися. Складається враження, що теорія значення ще перебуває на початковій стадії своєї розробки. Різні концепції або заперечують, або доповнюють одна одну, розглядаючи різні аспекти значення, але разом 3 тим не можна стверджувати, що який-небудь окремо взятий Погляд претендує на абсолютну достовірність і повноту. Така велика кількість поглядів підтверджує надзвичайну складність 55 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.