Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
і багатогранність явища, що досліджується. До того ж, нерідко мовознавці називають значенням абсолютно різні сторони мов- ного знака, тобто виникає питання чисто механічного характе- ру: якій з властивостей мовного знака приписати термін «значення» (та й чи приписувати взагалі) ? Можна цілком погодитися з твердженням А. С. Мельничука про те, що «завдання повинно полягати не в тому, щоб під виглядом визначення "природи" значення (чи змісту) термінологічно позначити яке-небудь одне з них, а решту визнати недійсними, але в тому, щоб встановити послідовну термінологічну різницю цих понять і, таким чином, забезпечити першу умову для подальшого дослідження їх природи» [Материальї к конфер. 1967, с. 43]. Кількість визначень і теорій значення в лінгвістиці протягом останнього часу настільки зросла, що сьогодні в межах навіть окремого дослідження неможливо хоча б поверхнево їх розглянути. Тому при аналізі концепції значення лінгвісти частіше за все синтезують різні погляди у відповідному напрямі, створюючи на деякій основі спільні класифікації поглядів (див., наприклад: [Апресян 1963, с. 102-130; Васильєв 1971, с. 119- 125; Кличков 1961, с. 100-120; Кодухов 1976, с. 7-20; Комлев 1969, с. 7-26; Косовский 1975, с. 22-23; Стернин 1979; Шафф 1963, с. 231-232; Kempson 1976; Kovacs 1971, с. 51-59]). Спираючись на викладені різними авторами думки і положення, можна запропонувати таку класифікацію наявних концепцій значення (рамки роботи не дозволяють розкрити особливості окремих підходів, шкіл, теорій): 1) Значення є предмет, що номінується (Б. Рассел, В. Е. Семенистий, Г. Фреґе та ін.); 2) Значення є поняття (Н. Н. Амосова, М. Бірвіш, Е. Вюстер, Р. Карнап, Г. Клаус, Г. Стерн, А Шафф та ін.); 3) Значення є поняття плюс реляційні властивості слова (Е. Велландер, В. В. Виноградов, Р. 3. Пнзбурґ, Дж. Фірт та ін.); 4) Значення є уявлення (Ж. Марузо); 5) Значення є інваріант інформації (Б. М. Головін, П. Л. Добрушин, В. В. Іванов, І. С Нарський, Е. В. Паду- чева, R Г. Фрумкіна, К. Шеннон, І. М. Яґлом. А. М. Яґ- лом та ін.); 6) Значення є функція слова-знаку (К. Айдукевич, Л. Завадовський); 7) Значення є відношення між знаком і предметом (Дж. Локк, А. М. Коршунов, Т. П. Ломтев, А. С. Мельни- чук, В. В. Петров, Ю. С Степанов, А. С. Чікобава та іи.); 8) Значення є відношення між знаком і поняттям (К. Бальдинґер, Л. Вейсґербер, О. М. Галкіна-Федорук, П. Про, О. М. Горшкова, Н. С. Котелова, Н. М. Шанський та ін.); 56 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.