Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
3.4.2. ДО ЧИ ПІСЛЯ УТВОРЕННЯ ПОНЯТЬ? Без внутрішньої форми лексичної одиниці акт номінації не має мовної повноцінності. Нове найменування, як вясе відзначалося, повинно відображати одну з ознак (бажано, найважливішу) лексичного значення, чіткіше орієнтувати на предмет, виділяти його з будь-якої сукупності інших предметів. Для того Щ°б побудувати слово, необхідно знати хоча б деякі ознаки поняття, котре стає об'єктом номінації. На наш погляд, не можна категорично стверджувати, що, «озброївшись словом-міткою, людина вже може розпочати таку роботу з зіставлення й узагальнення, котра призводить до найвищого результату — формування поняття» [Дирингер 1963, с. 70). Найменування поняття виникає тоді, коли закладено певні передумови поняття, коли, образно кажучи, вимальовуються вже його «контури». Інакше таке слово-мітка не може претендувати на роль точного інструмента формування поняття, відображені їм ознаки носитимуть чисто випадковий характер, тоді як це слово повинно вже з певною точністю і в необхідному аспекті ідентифікувати відповідне поняття, акцентувавши одночасно його своєрідність і спорідненість з іншими поняттями. Для того щоб назва вказувала на денотований клас предметів, понять, вона повинна відображати хоча б одну з їх ознак. Цей процес особливо чітко має прояв у науково-технічній термінології. У вступі до свого словника Юшманов пише: «При побудові нового терміна чи впорядкуванні термінології, як правило, вже є відомим зміст відповідного поняття, зафіксовані його істотні ознаки. В ідеалі між змістом поняття, його ознаками і структурою терміна повинен бути прямий зв'язок, тобто вибір вмотивованості терміна зумовлюється ознаками вираженого ним поняття» [Мусаев 1965, с. 4 — 5]. Ці особливості притаманні не тільки побудові нових термінів. Процес нормалізації термінології також відбувається, як правило, на тій стадії розвитку відповідної технічної галузі, коли остання в основному завершує формулювання своїх головних задач, засад, теорій і понять, після чого лише можна приступити до свідомого Утворення і врегулювання вмотивованих назв. Фундатор радянської термінологічної науки Д. С. Лотте підкреслював, що утворенню по-справжньому наукового терміна повинно передувати повне засвоєння відповідного наукового поняття і відокремлення *их спільних ознак, котрі створюють його специфічність ІАубичинский 1991, с. 13—14]. Поняття фіксується в мові у вигляді значення. Останнє тут *е маркується за допомогою внутрішньої форми. Ми розрізаємо такі найголовніші етапи мовної номінації: 1) вияв і виді- 91 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.