3) прикметникові прізвища з суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк-: Розддльський, Гадяцький, Водолазький. Цей тип прізвищ теж значно поширений серед населення всіх областей УРСР, проте перше місце займає в Львівській, Тернопільській, Одеській та Миколаївській областях. Дуже багато прізвищ на -ський, -цький, -зький також у Хмельницькій, Ровенській, Волинській та Івано-Франківській областях; 4) прізвища, утворені лексико-семантичним способом: Борис, Кузьма, Сорока, Середа, Мельник. Перше місце прізвища цього типу займають у Закарпатській області, зате на другому стоять у шістнадцяти областях (Волинській, Львівській, Тернопільській, Київській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Кримській, Харківській, Чернігівській, Сумській, Донецькій та Луганській) і в жодній області УРСР не сходять нижче від четвертого місця серед усіх прізвищ. На закінчення цього розділу треба коротко сказати і про українські прізвища іншомовного походження. У словниковому складі кожної мови більший або менший процент становлять запозичені слова, а серед них— іншомовні за походженням прізвища. Уважаємо, що кожне прізвище українця є українським прізвищем, хоч воно може походити, наприклад, із татарської, польської, румунської, мадярської чи якої-небудь іншої мови. Серед українських прізвищ іншомовні за походженням прізвища становлять близько 4 процентів. У тому числі є прізвища за походженням польські (Дзісь, Мосьондз, Лазенга), німецькі (Шнайдер, Райц, Шпот), татарські (Галібсй, Дундук, Мурза), румунські (Блануця, Дзера, Лупул), мадярські (Мйклоиі, Фекета) та ін. Причинами появи в нас прізвищ іншомовного походження можна назвати такі. По-перше, асиміляція окремих чужинців, які проживали серед українського народу. Вони зжилися з народом, який прийняв їх у своє суспільство, засвоїли українську мову як рідну, проте зберегли давнє родове прізвище. По-друге, свідоме перекручення українських прізвищ службовцями урядових органів іншої держави. Так, наприклад, українське прізвище Озерянський (від назви села Озеряни Тернопільської області) у минулому було перероблене на Єзежанський. Перекручене таким чином україн- 46
|