Закон зростання екологічних витрат суспільства регулювання пропорцій виробництва. Але цей механізм є дуже недосконалим, оскільки сигналізує виробникам про необхідні зміни пропорцій у розподілі ресурсів між галузями після того, як виникли диспропорції. Тому розвинута економіка потребує свідомого, планомірного регулювання з боку держави та інших суб'єктів господарювання. Закон зростання екологічних витрат суспільства — економічний закон неминучого зростання в часі і просторі суспільно необхідних витрат матеріального виробництва та невиробничої сфери на охорону використання і відтворення природних ресурсів та умов (якості) природного життєвого середовища (довкілля) З.з.е.в.с відображає об'єктивні причинно-наслідкові взаємозв'язки між рівнем інтенсивності використання природних ресурсів на тій чи інші території (акватори) а також рівнем забруднення довкілля (повітря, води, земель тощо) або інших форм деградації, з одного боку, і необхідністю адекватн их компенсаційних витрат на відтворення чи пошук замінників використаних природних ресурсів і відтворення доброякіснихумов довкілля, з другого боку ДіяЗз.е.в.с зумовлена тим, що жодне матеріальне виробництво а також невиробнича сфера життєдіяльності людини не можуть функціонувати без використання природнихресурсів планети і без значного або незначного забруднення довкілля чи іншого деструктивного впливу на нього. Тому в процесі розвитку людства, з дедалі більшим розширенням масштабів експлуатації природнихресурсів і посиленням деструктивних змін у довкіллі, об'єктивно виникає необхідність пропорційного, щораз більшого витрачання коштів і матеріальних засобів на екологічні цілі. Ігнорування цієї вимоги, тобто діїЗ з.е в.с призводить до погіршення якості життєвого довкілля, виснаження природних ресурсів, а отже, необхідності нових екологічних видатків, ймовірності зростання екологічних збитків, а в результаті — до соціально- економічного зубожіння І навпаки, свідоме використання З.з.е.в.с у суспільній практиці на планетарному, державному, регіональному і локальному рівнях дозволяє підтримувати належний баланс між екологічною та економічною системами, забезпечувати довготривалий соціально-економічний розвиток суспільства. Об'єктивність З.з.е.в.с.підтверджується численними науково перевіреними фактами, які засвідчують сталий внутрішній взаємозв'язок між інтенсивністю використання природних ресурсів, якістю довкілля та соціально- економічним розвитком. Це знайшло повне відображення в доповіді Міжнародної комісії з довкілля і розвитку під назвою „Наше спільне майбутнє" (Оксфорд, Нью-Йорк, 1987) Положення доповіді, схвалені сесією ГенеральноїАсамблеїООН у 1987 р стали міжнародною нормою .Але власне З.з.е.в.с було сформульовано на науковій конференціїКиївського університету ім Т Г Шевченка в 1975 р. Як і кожен об'єктивний закон, З.з.е.в.с. буде діяти до того часу, поки існуватимуть причини - некомпенсоване використання природних ресурсів та некомпенсовані деструктивні зміни в природному середовищі Пом'якшення його негативного впливу можливе шляхом 117
|