Закон зростання потреб оптимізаци взаємодії суспільства і природи, що вимагає узгоджених дій у планетарному масштабі з відповідною заміною традиційного економічного критерію оцінки результатів матеріального виробництва і невиробничої сфери інтегральним критерієм еколого-економічноїефекгивності В історичному плані З.з.ез.с вступив у дію з початком матеріального виробництва. Особливо відчутною його дія стала у другій половині XX століття У майбутньому з тотальним усвідомленням причинно- наслідкових взаємозв'язків економіки та екології! піднесенням екологічної' культури виробництва та невиробничоїсфери у регіональному і всесвітньому масштабах екологічні витрати суспільства можуть стабілізуватися, а ще пізніше - набути тенденції до зниження. Тобто,у віддаленому майбутньому З.з.е.в.с. може формуватися як закон динаміки екологічних витрат суспільства, з яким необхідно буде рахуватися, поки існуватиме цивілізація. ( Закон зростання потреб-загальний соціально-економічний закон,який виражає внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв'язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних . відносин та розвитком сутнісних сил людини, індивідуальних, колективних та суспільнихпотреб. Сутність людини.їїприрода, з одного боку розкривається як сукупність «.потреб, інтересів, цілей, нахилів, а з другого боку як сукупність суспільних відносин {відносин власності соціальних, політичних, юридичних, національних, культурних тощо) в кожній з підсистем яких повинна реалізуватись ця сутність. Це зумовлено тим, щолюдина, працівник є елементом системи продуктивних сил, всьоготехнологічногоспособу виробництва і в той же час виступає суб'єктом економічних, соціальнихта інших підсистем всієїсукупностг суспільних відносин, в яких може бути реалізована ця сутність. Враховуючи те. що людина є основним елементом продуктивних сил а '6с змістом є ставлення її до природну процесі праці, тому улюдині необхідно виділяти в узагальненому вигляді біологічну та соціальну ^ сторони .У першому випадкулюдина є природною ютотою.наділеною природними силами, а праця з фізіологічного погляду - це здійснення певних функцій людського організму, кожна з яких є затратами мозку нервів, муекулів.органів чуття там. Тому для відтворення ліодини необхідно зберігати і підтримувати індивіда як біологічне явище, задовольняти його економічні потреби, добиватись гармонійною співвідношення у взаємодії з природою, створювати таку екологічну систему, в якій органічно поєднувались би економічні умови життєдіяльності людини (умови її праці, освіти, набуття кваліфікащїтощо) із збереженням навколишнього середовища. В цілому матерільно- речовою основою діїЗ.з.п.єрозвитоктехнологічного способу виробництва (єдність продуктивних сил ітехніко-економічних відносин) Вісторіїрозвитку людства виділяють три технологічнихспособи виробництва, які базуються відповідно на ручній, машинній та автоматизованій праці. В процесі еволюції останнього З.зл виражається ^ у зростанні потреб, пов'язаних насамперед із змістом процесу праці, зоїфема^якіс^мурдоскон^ден^^'умрв праці кожного індувда, < ^> 118 6ГГ
|