Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Закон народонаселення а визначення державою співвідношення цих металів залишилося незмінним, виникла відчутна невідповідність між їх ринковою вартістю і офіційно встановленою. Тому монети, виготовлені з металу вищої ринкової вартості, стали перетворюватися у скарби, а в обігу фактично залишалися лише ті, якість металу яких була нижчою. Внаслідок дії цього закону карбування монет з цінних металів було припинено, а металеві гроші вилучено з обігу. Закон народонаселення - специфічний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв'язок між посиленням процесу нагромадження капіталу та зростанням армії безробітних. Дія цього закону виражається у тому, що у процесі нагромадження капіталу» зростання його технічної і органічної будови збільшується чисельність непрацюючого населення, яке є не абсолютно надлишковим, а відносно зайвим порівняно з потребами зростання капіталу. Зміст цього закону вперше науково обгрунтував К.Маркс. У тлумаченні англійського економіста Т Мальтуса сутність З.н. полягає в органічному взаємозв'язку між зростанням населення та приростом продуктів харчування, у постійному намаганні, властивому усім живим істотам, розмножуватися швидше, ніж це відповідає кількості їжі, що є в їх розпорядженні. На його думку, населення зростає у геометричній прогресії, а продукти харчування - в арифметичній. Реальна практика не підтвердила ідеї Т Мальтуса та його сучасних прихильників-неомальтузіанців. Так, згідно з даними американського вченого Г Несса протягом останніх 300 років відбувалось одночасне зростання виробництва на душу населення і приріст населення, причому перший показник випереджав. Такий закон може мати місце лише у тваринному та рослинному світі, а людина є не тільки біологічною, але й соціальною істотою. Т. Мальтус вважав, що дія сформульованого ним закону відбувається вподовж усього періоду існування людства. Хоч даних про виробництво продуктів харчування у масштабі планети"до 1700 р. немає, але дані про зростання кількості населення не підтверджують зроблених ним висновків. Так, за 1000—1800 рр. середні щорічні темпи приросту населення земної кулі становили менше 0,2 проц., в 1800—1900 рр. -зросли до 0,6 проц. У той же час Т. Мальтус стверджував, що приріст населення здійснюватиметься через кожні 25 років у геометричній прогресії. Якби його прогноз був правильний (а він був зроблений наприкінці XVII ст.), то відношення кількості населення до кількості їжі становило б 256:& Насправді зростання виробництва на душу населення випереджало приріст населення. Практика розвитку економічної системи капіталізму разом з тим підтверджує сформульований К. Марксом З.н. Так, у післявоєнний період у США безробіття не було ліквідоване навіть під час економічного підйому, а під час кризи воно завжди перевищувало 4 проц. загальної кількості працездатних. 31900 по 1930 рр. норма безробіття у США становила 4,6 проц., з 1930 по 1960 рр. -* 9 проц., в 1960—1990 рр. — 6 проц. У країнах ОЄСР (куди входить 24 найбільш розвинуті країни Заходу) норма безробіття у 1960—1969 рр. становила 2,3 проц., у 1970—1979 рр. — 4,3 проц., у 1980—1989 рр. — 7,4 проц. В цілому у цих країнах на початку 9Г>х років нараховувалось 121 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник