Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Інституціоналізм Інкасо (відітал. іпсаззо — виручка, виторг)— банківська операція, при якій банк за дорученням клієнта отримує плату за надіслані на його адресу товари та надані послуги на основі грошових, товарних та розрахункових документів. За виконання цієї операції банки отримують плату (комісію), розміри якої визначаються умовами отримання платежу від покупця. На І. приймаються іноземна валюта, акції та облігації разом із заявою та описом. У заяві зазначають умови та термін отримання грошей або цінностей, в описі — назва документів, іноземної валюти, акцій та облігацій. У міжнародних розрахунках використовується документальне І. з попереднім акцептом (згодою на оплату) документів (про відвантаження, страхування товарів тощо) платником і документальне І. — І. комерційних документів (рахунків, документів про відвантаження, страхування та ін). Порядок здійснення таких операцій регламентується уніфікованими правилами, затвердженими Міжнародноюторговою палатою. Інновація (нововведення) — втілення нових форм організації праці і управління, що охоплює не тільки окреме підприємство, але і їх сукупність, галузь. Широко використовується в американському менеджменті. Інституціоналізм (відлат. іпзііїиіит —установа) — один із напрямків західної економічної думки. Виник наприкінці XIX — на початку XX ст. Його засновниками були американські вчені Т Веблен, Д Коммонс, Джон Моріс Кларк, англійський економіст А Гобсон та інші. Т.Веблен, наприклад, розглядав життя людини як боротьбу за існування, а значить — як.процес відбору і пристосування. Аналогічно відбувається процес природного відбору інститутів, система яких утворює своєрідну культуру і визначає тип цивілізації. Самі інститути є особливими формами життя (в т.ч. господарського), людських зв'язків і відносин, що носять сталий характер, формують у суспільстві духовні якості. Представники І. виступили з різкою критикою маржинапізму — неокласичної!' теорії ринкової" рівноваги з її методологічним принципом граничної' корисності і продуктивності (вважали їх формалізованими абстракціями), обмеженості ринку та ринкової' рівноваги як універсального механізму розподілу обмежених ресурсів і самого капіталізму. І. стверджував, що класичне суспільство вільної'конкуренції XIX ст. перестало відповідати реаліям сучасності, а ринок перетворився лише в один із економічних інститутів. Іншими елементами таких інститутів стали корпорація, держава. Корпорація, в якій відбувається відокремлення власності від управління і здійснюється планомірний розвиток в єдності із стихією дрібного та середнього підприємництва, утворює якісно новий елемент економічних інститутів Але ключовим економічним інститутом і основою сучасного їм суспільства, нової системи представники І. вважали державу, яка проводить активну соціальну політику, застосовує індикативне планування та регулювання господарського життя, а ідеалом суспільства проголошували соціальне благоденство Для цього потрібен соціальний контроль. При аналізі корпорації прихильники І. значну роль відвели процесу відокремлення власності від контролю над ЛА^ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник