Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Інфляція праці. У порівнянні з середньосвітовими суспільно необхідними витратами середні національні витрати часу можуть бути вищими і нижчими. Та країна, в якій продуктивність та інтенсивність праці вища, отримує додатковий дохід. Якщо торгівля ведеться переважно між певною фупою країн того чи іншого регіону світового господарства, то відбувається формування регіональної вартості. У процесі інтернаціоналізації продуктивних сил, міграції капіталів і робочої сили та міжнародної конкуренції І.в. значною мірою перетворюється в інтернаціональну ціну виробництва, яка є конкретною формою І.в. і лежить в основі ціноутворення на світовому ринку. У той же час процес формування інтернаціональної ціни виробництва відбувається не як закономірність, а як тенденція, оскільки на шляху міграції капіталів, робочої сили, вільної міжнародної конкуренції тощо виникають різні протекціоністські бар'єри. Розвинуті країни світу, в яких національні витрати нижчі за середньосвітові, як правило, отримують додатковий прибуток, а менш розвинуті недоотримують частини національної вартості своїх товарів. Але такий обмін може приносити економічні вигоди всім країнам. Економічна вигода країн, у яких нижчий рівень складності, продуктивності й інтенсивності праці, залежить від рівня порівняльних витрат виробництва. Вони складаються зіставленням витрат на виробництво товарів, які виготовляються ними і які обходяться їм відносно дешевше від витрат на виробництво товарів, які за відсутності міжнародної торгівлі обійшлися б їм дорожче при організації власного виробництва. За відсутності зовнішньої торгівлі навіть розвинутим країнам довелось би збільшити витрати виробництва у промисловості приблизно в 1,5—2 рази. Отже. І.в. є фактором стимулювання науково-технічного прогресу, економії праці. Інфляційний курс — кредитний ризик при виході на нові ринки, зумовлений непередбаченим ростом витрат виробництва. Інфляція (відлат. іпПаііо —/хщ^взл^—Процес знецінення грошей у результаті перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, над сумою цін товарів та послуг^ тобто недотримання вимог закону грошового обігу. І. зумовлює загальне падіння купівельної спроможності та зниження курсу національна валюти, перерозподіл частки національного багатства на користь підприємств-монополістів (в т.ч. олігополістів) держави, тіньової' економіки та мафіозних структур. Явище І. відоме приблизно з IV—III ст.до н.е., тобто з моменту, коли грошовим товаром у світі утверджувалося срібло. Причиною знецінення була втрата довіри до монет, в яких при карбуванні закладалося менше металу (порівняно з офіційно встановленою кількістю). В час панування біметалізму (коли золото і срібло були валютними грошима) 1. мала місце внаслідок зниження вартості виробництва золота. Але характер її був обмежений. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва І. виникала лише під час війн та повоєнних розрух. Так, протягом XIX ст. загальне підвищення цін відбулось у перші два десятиріччя під впливом наполеонівських війн та у 50—70-ті рр. — під час 151 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник