Інтернаціональна вартість Наприклад, у машинобудівній та електротехнічній промисловості франції на поставки за кооперацією припадає до 60% вартості готової продукції. Це вимагає створення розвинутої міжнародної'транспортної (останній приклад цього —прокладка тунелю під Ла-Маншем) та комунікаційної систем. В сучасних умовах, коли у промисловості випускається близько 1 млрд. видів продукції, навіть наймогугніші країни неспроможні ефективно організувати виробництво всієї номенклатури. Двома відносно самостійними процесами при здійсненні І.г.ж. виступає інтернаціоналізація продуктивних сил і виробничих відносин (відносин економічної власності)^Інтернаціоналізація продуктивних сил включає процес інтернаціоналізації кожного елемента даної системи: засобів виробництва, робочої сили, науки, інформації тощо, посилення елементів їх інтернаціонального відтворення. Розвинутих форм ці процеси досягли в межах Європейського економічного співтовариства, а найбільш динамічним серед них є інтернаціоналізація процесу відтворення робочої сили. Це виражається в утворенні спільного ринку робочої сили — вільному переміщенні працівників в межах цього об'єднання, вирівнюванні заробітної плати, проведенні єдиної'соціальної політики і т. ін. Інтернаціоналізація засобів виробництва знаходить вияв у створенні спільних підприємств, спільному будівництві різних виробничих об'єктів, об'єднанні енергосистем тощо. Інтернаціоналізація виробничих відносин (економічної власності) здійснюється в процесі органічного поєднання і злиття сил монополій (в т.ч. олігополій) цих фаїн, національних держав та наднаціональних органів в єдиний механізм та відповідних їм соціальних форм —власності гігантських монополістичних об'єднань, державної власності та наднаціональної власності. Остання виявляється у формуванні єдиного бюджету для всіх країн даного співтовариства, у здійсненні спільних витрат на реалізацію угод та проектів. На початку 90-х років такий бюджет становив близько 80 млрд. ЕКЮ. І.г.ж. супроводжується також процесом інтернаціоналізації національних господарських механізмів. Це знаходить свій вияв у проведенні узгодженої фінансово-кредитної, валютної, податкової політики. Інтернаціональна вартість — суспільно-необхідні витрати праці на виробництво товару у світовому господарстві. В різних країнах існують неоднакові умови виробництва, продуктивність та інтенсивність праці, рівень освіти і кваліфікація працівників, ступінь складності праці. Оскільки кожна країна має свій рівень суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів, то такі витрати в межах світового господарства виступають як індивідуальні витрати, що визначають їх національну вартість. Але обмін товарів в умовах розвинутого товарного виробництва відбувається на основі не індивідуальних, а суспільно необхідних витрат, у масштабі світового господарства — середньосвітових суспільно необхідних витрат. Це означає, що в основі міжнародного обміну лежить І.в., яка визначається суспільно необхідним робочим часом для виготовлення товару в середньосвітових економічно нормальних умовах виробництва. Такі умови формуються у країнах—експортерах великих партій товарів із середньосвітовою інтенсивністю та продуктивністю
|