Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Капіталістичний спосіб виробництва виконують ролі знаряддя експлуатації. Частково виробничі відносини, що базуються на експлуатації, долаються через механізм розповсюдження акцій і привласнення на них певної суми дивідендів найманими працівниками, а також шляхом оволодіння інформацією високоосвіченими і кваліфікованими працівниками. В Україні із колишньої специфічної системи експлуатації частково виходять підприємства, викуплені трудовими колективами. Частково, оскільки вони зазнають експлуатації з боку комерційних банків шляхом отримання кредитів під надмірно високий процент. Західні економісти розрізняють фізичний капітал (засоби виробництва тощо) і людський капітал (надбані знання, навики, енергія людей тощо), а інвестиціями у людський капітал називають затрати на здобуття освіти, інформації, кваліфікації, на підтримання здоров'я, виховання дітей тощо. Капіталістичний спосіб виробництва — суспільний спосіб виробництва, в основі якого — система виробничих відносин між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, предметів споживання та інших об'єктів привласнення. Такими об'єктами в сучасних умовах стають також наука (як специфічна продуктивна сила у формі патентів, ліцензій, „ноу-хау" тощо), передові форми і методи організації виробництва, нові види використовуваних людьми сил природи (ядерна та термоядерна енергії), інформація та інші. Сучасною формою власності на засоби виробництва та інші об'єкти привласнення стали насамперед акції, облігації та інші цінні папери. К.с.в. сформувався у результаті розкладу феодального способу виробництва у процесі первісного нагромадження капіталу. При цьому засоби виробництва (в т.ч. земля) і життєві засоби зосереджувались у руках незначної кількості населення і служили знаряддям експлуатації переважної маси безпосередніх виробників, які змушені були продавати свою робочу силу. Основними рисами К с.в. є: 1) монополізація незначною частиною суспільства переважної маси засобів виробництва і їх використання як знарядь експлуатації; 2) відсутність засобів виробництва і життєвих засобів у більшості трудящих, внаслідок чого вони змушені продавати свою робочу силу; 3) панування індивідуальної форми приватнокапіталістичної власності; 4) праця робітника під контролем капіталіста і його власність на виготовлений продукт, відчуженість найманих працівників від процесу управління виробництвом; 5) привласнення власниками засобів виробництва всього додаткового і частини необхідного продукту; 6) основною метою найманих працівників є підтримання життя, існування, а для класу капіталістів — збагачення; 7) товарне виробництво досягає найвищого розвитку; 8) вагомою рушійною силою даного способу виробництва є конкуренція. Ці риси класичного капіталізму в сучасних умовах зазнають якісних і навіть сутнісних модифікацій. По-перше, власниками засобів виробництва, життєвих засобів, інших об'єктів привласнення, в т.ч. інтелектуальної власності, шляхом придбання акцій частково стають наймані працівники. По-друге, на зміну індивідуальній формі власності приходять колективні (акціонерна, кооперативна, державна тощо), причому в останні два десятиріччя широкого розвитку |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник