Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Капітал фінанси можуть стати ефективним знаряддям досягнення соціальної справедливості, виступали за необхідність соціальних реформ. Основними теоретико-методологічними хибами І.ш. є ігнорування об'єктивного характеру економічного життя, вилучення з предмета політичної економії економічних законів, переоцінка національних особливостей розвитку економіки, ненаукове застосування принципу історизму, антиісторичний підхід до капіталістичного способу виробництва (вважали його вічним ладом), суб'єктивне тлумачення цінності (вартості) тощо. Капітал (відлат. саріїаііз — головний) — сукупність виробничих відносин капіталістичного способу виробництва, при яких засоби праці, певні матеріальні блага, гроші та різні види цінних паперів служать знаряддям експлуатації, привласнення частини чужої неоплаченої праці. У К. слід виділяти матеріально-речовий зміст (нагромаджена праця, знаряддя праці, сировина, дороги, мости, споруди, комп'ютери і т. ін.) і суспільну форму (сукупність виробничих відносин між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, грошей тощо). Засоби виробництва, певні матеріальні блага не на всіх етапах людської цивілізації виступали знаряддям експлуатації. Такої ролі вони не виконували за умов первісного ладу (були спільною власністю), рабовласницького способу виробництва (раб сам належав до знарядь праці, не був вільним і не міг продавати свою робочу силу) і частково за умов феодалізму. Частково, оскільки земля в руках феодала певною мірою виконувала роль знаряддя експлуатації, тому що він віддавав клаптик землі селянинові, а той за це змушений був певну частину тижня працювати на полі феодала. Земля, знаряддя праці виконували таку роль частково і тому, що селянин-кріпак не був юридично вільним. Разом з тим в умовах даного суспільного ладу розвивається лихварський капітал, коли гроші у руках лихваря виступають знаряддям привласнення частини праці ремісників, селян. Системою виробничих відносин капітал стає лише при капіталізмі, коли переважна маса безпосередніх виробників позбавлена засобів виробництва і предметів споживання, але є юридично вільною і, щоб прогодувати себе, сім'ю, змушена продавати свою робочу силу власникам засобів виробництва. Останні оплачують найманим робітникам лише частину затрачених ними фізичних і розумових сил у процесі праці у формі заробітної плати. Засоби виробництва (у тому числі земля) виступали знаряддям специфічної форми експлуатації і за умов так званого соціалізму. Хоча формально у країнах колишнього СРСР і була • проголошена суспільна власність на засоби виробництва, але фактично вони були монопольно узурповані верхівкою партійного та державного апарату. Ступінь експлуатації при соціалізмі був вищий, ніж у розвинутих країнах Заходу Капітал розгортається у систему відносин експлуатації у формі індивідуального, акціонерного, промислового, торговельного, грошового і ін. У розвинутих країнах світу до цієї системи безпосередньо" не належить лише дрібнотоварний сектор економіки. В останні два десятиріччя з цієї системи почали виходити тисячі народних підприємств, викуплених трудовими колективами, на яких засоби виробництва уже не |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник