Критерії економічного прогресу Критерії економічного прогресу — інтефальні показники розвитку різних сторін суспільного способу виробництва. Оскільки двома його сторонами є продуктивні сили і виробничі відносини, або економічна власність, а продуктивні сили виступають провідною, більш активною стороною суспільного способу виробництва, то розвиток продуктивних сил виступає узагальнюючим К.е.п. З розвитком продуктивних сил зростають продуктивність працг, національне багатство, з'являються нові виробництва, товарні послуги, джерела енергії тощо. Конкретизацією даного критерію є рівень розвитку кожного елемента системи продуктивних сил (засобів праці, предметів праці, робочої сили, використовуваних людьми сил природи, форм і методів організації виробництва, інформації). Наприклад, рівень розвитку робочої сили визначається загальноосвітньою та професійною підготовкою, ступенем розвитку розумових, організаторських здібностей і т. ін. К.е.п. розвитку другої сторони суспільного способу виробництва (виробничих відносин, або економічної власності) є перехід від індивідуальних форм власності до колективних, ступінь розвитку самої колективності, реальний плюралізм форм власності, полісуб'єктивність (наявність декількох суб'єктів) тієї чи іншої форми власності. Оскільки головною продуктивною силою є робоча сила, а людина одночасно виступає і продуктивною силою, і носієм виробничих відносин, і суб'єктом відносин власності, то головним К.е.п. всього суспільного способу виробництва є розвиток людини, її потреб, інтересів, цілей, формування працівника нового типу. Найважливішими його рисами є творчі здібності, професійні уміння, економічне мислення, рівень підготовки до організаційної і управлінської діяльності, психофізіологічні якості, багатопланова кваліфікація, наявність базових знань, які випереджають розвиток техніки, потреби у вільній і творчій праці, власному вдосконаленні, у всебічному розвитку здібностей до сприйняття знань, у максимально можливому продовженні активного життя тощо (Див. Робітник нового типу). Кругообіг капіталу — рух промислового капіталу у сфері виробництва і обігу, в процесі якого він набуває трьох функціональних форм (грошової, продуктивної, товарної) і проходить три стадії (обмін — виробництво — обмін). Кругообіг промислового капіталу виражений формулою; Гроші — товар <ґ Р°бо^а сила ...Виробництво... товар1 — гроші1. \ Засоби виробництва Товар, отриманий в результаті кругообігу капіталу, відрізняється від товару, купленого на першій стадії, якістю; зовнішньою формою та більшою вартістю. Безперервність кругообігу передбачає, що капітал без затримки переходить з однієї функціональної форми в іншу і одночасно існує в усіх трьох формах. Безперервне повторення кругообороту капіталу утворює оборот капіталу. Крупна компанія — визначається часткою підприємства або фірми на ринку товарів, які вона виробляє, розміром активів, продажів, прибутків, числом працюючих або акціонерів. Невелика за розмірами фірма може бути крупною відносно розмірів ринку, і навпаки, особливо на ринках з 17Д
|