Лихварський капітал суттєвою іноземною конкуренцією. Досить часто відсутні суперечності між абсолютними і відносними розмірами фірм. Тому поняття К.к. і монополії, як правило, збігаються. У різних країнах існують свої критерії визначення К.к. Купівельна спроможність грошей — кількість товарів і платних послуг, які можна придбати за грошову одиницю при даному рівні цін на товари. Купівельна спроможність населення — наявна сума грошей і заощаджень, за які населення може придбати товари і одержати послуги. Купівельні фонди населення — частина грошових доходів населення, призначена для оплати товарів. Вона відображає платоспроможний попит. Однак ці два поняття нерівнозначні. Купівельні фонди, на відміну від платоспроможного попиту, не залежать від зміни цін на товари. Розраховують їх за допомогою балансів грошових доходів і видатків. Курс акцій (відлат. сигзиз—біг^ рух і асііо — дія, вчинок) — фактична продажна ціна акцій на ринку цінних паперів (фондовій біржі). Як правило, відрізняється від її номінальної' вартості. Продаж акцій означає уступку права на отримання дивіденду. Тому курс акцій певної" компанії прямо залежить від отриманого дивіденду та перспектив його одержання. Одночасно він знаходиться у зворотній залежності від процента, який виплачується за депозитами. Курс акцій = Я2ЙЇЇВ х100 ун ^ позичковий процент Курс акцій залежить і від економічних, політичних, психологічних, екологічних факторів. Непостійність курсу акцій створює можливість для спекуляції ними в ході біржової гри. Лихварський капітал — самостійна форма капіталу, історичний попередник позичковго (банківського) капіталу. Його формула Г — Г — надання грошей у позику і повернення їх з- приростом — лихварським відсотком, що сягав 200—300% річних. У Київській Русі „милосердним" вважали 60—80% річних. Л.к. виник ще в т період розпаду первісного суспільства у зв'язку з появою і розвитком товарно-грошових відносин, які вели до майнового розшарування родового ладу на багатих і бідних. Багаті, які зосередили в себе землю, рухоме майно і гроші, почали надавати збіднілим родичам гроші в позику під відсотки. При несплаті боргу боржник разом із сім'єю ставав рабом кредитора. Дальший розвиток Л.к. одержав у рабовласницькому і феодальному суспільствах, де Л.к. існував у двох основних формах: 1) позики представникам пануючих класів — рабовласникам і феодалам; 2) позики дрібним виробникам — ремісникам і селянам. Завдяки високим відсоткам Л.к. відволікав від сфери матеріального виробництва величезні кошти, руйнував античну і феодальну власність, підривав дрібне виробництво. Капіталізм з самого початку повів нещадну боротьбу з лихварством. Лихварів спалювали на вогнищах. Але основного удару по Л к. завдав розвиток капіталістичної кредитної системи, банків, позичкового капіталу, що оволодів як сферою виробництва, так і обігу. А 177
|