Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Лібералізація у зовнішньоторговій політиці Л.к. не був пов'язаний із сферою виробництва, він діяв у сфері грошового обігу, тобто Л.к. був самостійною формою капіталу. Л.к. зберігав свої позиції скрізь, де існують докапіталістичні форми господарювання — дрібне виробництво. Л.к. збирав величезну данину з західноукраїнського селянства в часи Австро-Угорщини і міжвоєнної Польщі. Сьогодні існує у багатьох країнах Африки. Лібералізація у зовнішньоторговій політиці — поступова відміна встановлених західними державами кількісних обмежень у зовнішній торгівлі. Широке використання демпінгу під час кризи 1929—1933 рр. знизило ефективність митних тарифів у захисті внутрішнього ринку, що зумовило контингування зовнішньої торгівлі, посилення ролі ліцензійної системи в обмеженні імпорту іноземних товарів і послуг. Після другої' світової війни у зовнішній торгівлі широко застосовувалися кількісні обмеження. У країнах Західної Європи було заборонено експорт сировини і матеріалів, різко обмежено імпорт готової продукції. Але після відновлення зруйнованого під час війни економічного потенціалу ОЕСР прийняла „кодекс лібералізації", згідно з яким учасники цієї міжнародної економічна організації взяли на себе зобов'язання поступово лібералізувати більшу частину експортно-імпортних операцій. На початку 50-х років країни—учасниці ОЕСР ліквідували кількісні обмеження у взаємній торгівлі на 50%. Особливо інтенсивно були усунені кількісні обмеження у зовнішній торгівліпромисловими товарами в другій половині 50-х та в 60-х роках. Так, імпорт готових виробів і напівфабрикатів Великобританії, Швейцарії, Норвегії'був лібералізований приблизно на 98%. Але імпорт сільськогосподарської'продукції і сировини був лібералізований значно менше: кількісні обмеження цієї групи товарів залишились великими. Обмеження у взаємній зовнішній торгівлі були відмінені лише у межах ОЕСР, ЄАСТ, ЄЕС. Важливу роль у здійсненні Л .у з.п. відіграє ГАТТ. Однак на початку 90-х р. приблизно 25% світової'торгівлі стримується тарифними бар'єрами цієї організації. Участі України у світовій зовнішній торгівлі перешкоджає низька конкурентоспроможністьїїекспортної продукції, переважання товарообмінних (бартерних) операцій, паливно- сировинний характер експортного виробництва та інші фактори. Лібералізм (віц. лат. ІіЬегаІіз — вільний) в економіці — сукупність поглядів, які заперечують необхідність втручання держави в економічне життя, а механізм стихійного ринку вважається єдиним ефективним регулятором господарських процесів. Державі відводиться функція охорони існуючої системи. Ідеї економічного Л. були всебічно розроблені А.Смггом, який виступав проти регламентування державою промисловості і торгівлі, насамперед зовнішньої, проти феодальних порядків і притаманноїїм надмірної цехової регламентованості. Найчіткіше ідеї'Л. були виражені у сформульованому Ж. Б. Сеєм законі, згідно з яким капіталізм здатний без втручання держави стихійно і автоматично відновлювати економічну рівновагу. Методологічною основою Л. є принцип індивідуалізму, згідно з яким повинна існувати природна свобода людини від суспільства, а відстоювання своїх інтересів окремими індивідами призводить до задоволення суспільних інтересів, до суспільного 17Я |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник