Менеджер мовою математики основних властивостей економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку і функціональній залежності. Суттєвими у математичному моделюванні є кількісні характеристики економічних процесів у їх поєднанні з якісними. М.м.е п. здійснюється у формі графіків, формул, словесної*моделі. Найчастіше така модель є системою рівнянь і нерівностей, що складаються з певної сукупності змінних величин та параметрів. Змінні величини характеризують обсяг інвестицій, виготовленої продукції тощо, а параметри — кількісні зв'язки між окремими величинами (витрати сталі для виготовлення автомобіля тощо). Математична модель повинна відображати найбільш глибинні, суттєві, причинно-наслідкові зв'язки і закономірності розвитку економічних язищ та процесів. Математичну модель можна розробляти стосовно конкретного об'єкта в цілому або окремих його складових елементів. З її допомогою можна відображати або існуючі властивості, функції певних явищ та процесів, або їх розвиток на перспективу. Виділяють статичні (модель прив'язується до певного проміжку часу) і динамічні (з'ясовується зв'язок між показниками різних періодів) моделі. Матеріаломісткість виробництва — питома вага матеріальних затрату загальних витратах виробництва. У структурі витрат на виробництво продукту доля матеріальних затрат — сировини, матеріалів, палива, електроенергії — займає понад 50%, а в промисловості —70—80% і більше. Розраховується М.в. як відношення матеріальних затрат (без амортизацп) до продукту (М/П), де М — вартість матеріальних затрат, П — продукція валова, кінцева, національний доход. Розрахунок М.в. як матеріальних затрат на один карбованець національного доходу є найточнішим. Цей показник в колишньому СРСР був дуже високим і постійно зростав. Порівняно з кращими світовими показниками на одиницю національного доходу витрачалось у 2—3 рази більше матеріальних ресурсів, що свідчило про низьку ефективність виробництва, затратний характер економіки. Причини неефективного використання матеріальних ресурсів — у адміністративно-командній системі, в бюрократичному централізованому плановому керівництві, в монополізмі, відсутності конкуренції. Існуючий господарський механізм націлював підприємства не на економію матеріальних ресурсів, а на збільшення їх витрачання. Адже чим вища М.в. і питома вага комплектуючих деталей, отриманих зі сторони, тим більший був обсяг виробництва, тим легше було його виконати, застосовуючи дорогі матеріали, і легше добиватися „економії"", одержувати премії Матеріаломісткі вироби ставали вигідними на відміну від трудомістких. Порушувався плановий асортимент, випускалась непотрібна продукція. Нераціональне використання матеріальних ресурсів — одна з причин їх постійного дефіциту. Друга причина — екстенсивний шлях розвитку економіки, яка вимагала постійного нарощування видобутку корисних копалин і енергоносіїв. Менеджер (відангл. тападег— управляючий) — специфічна професія, яка вимагає схильності до підприємницької діяльності, знань у сфері фінансів, ринку, кредиту та грошового обігу, валютних операцій та податкового законодавства. З точки зор'у соціальної структури М. -* специфічний Л ПО
|