Міжнародна кооперація праці і виробництва лікарі та інші висококваліфіковані фахівці. Після розпаду СРСР збільшились потоки еміграції з Росії, України, Білорусі у розвинуті країни Заходу. Міжнародна валютна ліквідність — можливість переміщення валютних ресурсів, яка забезпечує здатність своєчасно і безперебійно здійснювати платежі за міжнародними зобов'язаннями. Міжнародні ліквідні засоби — це засоби, з допомогою яких і здійснюються міжнародні грошові розрахунки. До них належать наявні гроші (валюта) та інші активи, які дають змогу їх власнику (державі, компанії, банку) здійснювати платежі за поточними, кредитними та іншими зобов'язаннями. Ступені ліквідності країни визначаються співвідношенням ліквідних засобів і розмірами її обов'язків перед іншими країнами. На різних етапах розвитку світового господарства структура і пріоритет ліквідних засобів змінювались. Тепер головна роль належить вільноконвертованій валюті, колективній валюті (СДР, ЕКЮ). Крім того, до основних ліквідних засобів відносять резервні позиції країн у Міжнародному валютному фонді, а також золото. Складовою частиною міжнародних ліквідних засобів є валютні резерви — активи валютних засобів, які є в розпорядженні держав, банків, компаній і які використовуються для міжнародних розрахунків і платежів. Міжнародна економічна безпека держави полягає в підтримці визначеного рівня і структури національного виробництва, яке забезпечує -можливість і необхідність його пристосування до змін у світових господарчих умовах без загрози потрапити в однобічну залежність від зовнішніх ресурсів економічного розвитку. У цьому плані для України важливе значення має поставкавнергоносіїв, лісоматеріалів, коксівного вугілля. Згідно з оцінкою міжнародних експертів постачання більше 20 проц. енергоносіїв з однієї країни створює загрозу економічній безпеці держави. Міжнародна кооперація праці і виробництва — форма розподілу праці, при якій праця робітників різних країн взаємодіє в одному або в різних, але пов'язаних між собою процесах виробництва. При цьому обов'язки учасників (кооперантів) розмежовані, але вони мають єдину ціль — випуск узгодженої продукції. Крім того, кооперація передбачає обмін між кооперантами виготовленою ними частковою продукцією, тобто взаємодію і в сфері обміну. Класифікація М.к.п і в. залежить від основних критеріїв. Розрізняють її за сферами: економічне, промислове співробітництво, виробниче кооперування, науково-технічне кооперування в проектуванні і будівництві, у сфері збуту. За ступенями виробничого процесу: передвиробнича, виробнича, комерційна. За структурою зв'язків: міжгалузева, внутрігалузева, міжфірмова, внутріфірмова. За територією: між двома і більше країнами, в межах окремого регіону, міжрегіональна, всесвітня. За кількістю суб'єктів: двостороння, багатостороння. За кількістю об'єктів: однопредметна, багатопредметна. Є особливості і в класифікаціях різних міжнародних організацій. М.к.п. і в. дозволяє досягти більшого результату при менших витратах праці. Україна має розвинуту систему М.к.п. і в. лише в масштабах колишнього СРСР. Близько 80 проц. продукції, що виробляється в Україні, не має завершеного технологічного циклу. Це в умовах економічної, енергетичної, сировинної' кризи ставить ряд галузей народного господарства у скрутне становище. З точки зору стратегії'економічного розвитку необхідно РП1
|