Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Міжнародна науково-виробнича кооперація поступово переорієнтовувати виробничі зв'язки підприємств України на кооперацію з фірмами розвинутих країн Заходу, що сприятиме залученню передових технологій та зменшенню залежності процесу виробництва від постачання комплектуючими виробами з країн СНД. Міжнародна науково-виробнича кооперація — один з важливих сучасних напрямків зовнішньоекономічних зв'язків, метою яких є спільні розробки науково-технічних проблем, взаємний обмін науковими досягненнями, виробничим досвідом, підготовка кваліфікованих кадрів М.н.-в.к. охоплює як теоретичні проблеми фундаментальних досліджень, так і конкретні завдання освоєння космосу, вирішення екологічних проблем, використання атомної енерлїтощо. М.н.-в.к. здійснюється на основі міжурядових угод з участю відомств, організацій, компаній. Центр ваги зараз все більше переноситься з обміну науково-технічною інформацією на спільні розробки крупних науково-технічних проблем шляхом координації і кооперації наукових досліджень у міжнародних центрах. Існують різноманітні форми М н.-в.к.: обмін науково-технічною інформацією, проведення наукових консультацій, продаж і купівля ліцензій, .ноу-хау", випробування машин, обладнання, матеріалів та ін., спільні розробки проблем фундаментальних і прикладних наук, обмін вченими, фахівцями, організація виставок, наукових конференцій, симпозіумів. Міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва — форма міжнародного розподілу праці, взаємопов'язаний процес спеціалізації країн, фірм, підприємств у виробництві окремих продуктів або'їх частин з кооперуванням виробників для спільного випуску кінцевої продукції. Під міжнародною спеціалізацією виробництва розуміють концентрацію виробництва однорідної'продукції в одній або кількох країнах з метою підвищення ефективності, зниження витрат виробництва і поліпшення якості продукції Визначальними моментами її розвитку є: наявність природних ресурсів, кліматичні умови, виробнича база та сформований рівень технічного розвитку галузі. Міжнародна спеціалізація виробництва здійснюється у виробничому та територіальному напрямках. Виробничу утворюють міжгалузева, внутрігалузева, міжфірмова, внугріфірмова. Вона, звичайно, неможлива без координації діяльності суб'єктів, що виробляють часткову продукцію. Міжнародна торгівля — торгівля між країнами, яка складається із ввозу (імпорту) товарів і послуг та їх вивозу (експорту). В її основі лежить міжнародний поділ праці. Хоч М.т. виникла ще в період рабовласницького ладу, але у XVI ст. (до початку існування капггал'їстичного способу виробництва) в міжнародний товарообіг залучалась лише незначна частка виготовлюваноїпродукції. У Х\/і ст. зароджується світовий капіталістичний ринок, а із завершенням промислова'революції кінця XVIII — початку XIX ст., з розвитком крупної' машинної' індустрії з'являються досконаліші його форми, в результаті чого він перетворюється у світовий капггалкггичний ринок. З розпадом світу на дві системи в М.т. виділились відносно самостійні підсистеми: 1) торгівля між капіталістичними країнами; 2) торгівля між розвинутими капгталістичними країнами і більшістю слаборозвинутих країн світу, 3) торпвля між соціалістичними країнами; 4) торгівля між розвинутими |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник