Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Монополія визначенні вартості і ціни товару. Доказом цього є і визнання багатьма західними економістами того, що в довгостроковому проміжку часу в основі вартості товару лежать витрати на його виробництво, а в короткостроковому — суб'єктивна оцінка індивідом його економічного блага при купівлі. Але ж найбільш глибинні, суттєві, причинно-наслідкові зв'язки — це ті, що функціонують і розвиваються не миттєво, а протягом тривалого (відносно) проміжку часу. Тому М к. орієнтована на ігнорування об'єктивних економічних законів і закономірностей. В історичному аспекті М.к. базується на поглядах меркантилістів, які вважають, що джерелом багатства є сфера обігу. Ця ідея, як відомо, була відхилена ще класиками політичної економи, які стверджували, що багатство суспільства створюється у сфері виробництва. ^Монетаризм (відангл. мопеу—гроші) — економічна теорія, яка проповідує визначальну роль грошової' маси, що перебуває в обігу, у формуванні економічної кон'юнктури та встановлює причинно-наслідковий зв'язок між зміною кількості грошей і величиною валового кінцевого продукту. Теорія М. виникла в середині 50-х років XX ст. у США. ЇЇ лідер — глава чиказької школи політичної економії Мілтон фрідмен, який виступає проти активного і широкомасштабного втручання держави в економіку, проти державних заходів щодо стимулювання попиту. На його думку, державне регулювання економіки є малоефективним через затримки між зміною грошових показників і реальних факторів виробництва, і його слід замінити автоматичним приростом грошової маси в оібігу. Грунтуючись на кількісній теорії грошей, на монетарній теорії економічного циклу, М. переоцінює роль грошової маси як визначальної ланки господарського механізму, намагається ліквідувати або сильно звузити соціальні програми держави. Рецепти монетаристської школи значною мірою втілені в програмах Міжнародного валютного фонду. Монополія (відгр. топо — одиніроіео — продаю) — крупні підприємства, об'єднання підприємств (картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати), які виробляють переважну кількість продукції певного виду, завдяки чому обмежують конкуренцію, посідають домінуюче становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують високі (монопольні) прибутки. Основними причинами виникнення М. є дія закону концентрації виробництва та капіталу, в основі якого лежить усуспільнення виробництва та праці, централізація капіталу, еволюція власності від індивідуальних форм до колективних. Такі підприємства або їх об'єднання монополізують переважну частину науково-дослідних розробок, патентів, ліцензій, передову техніку і технологію, найбільш кваліфіковану робочу силу, найкращі форми та методи організації виробництва та інші фактори. До складу сучасних монополій входять крупні промислові, торгові, транспортні підприємства, банки тощо. Вони, як правило, носять багатогалузевий та міжгалузевий характер. Так, у США серед 500 наймогутніших монополій більшість має у своєму складі підприємства 11 .галузей, а наймогутніші — до 30—50 галузей, з 200 наймогутніших корпорацій цієї країни близько 80% — транснаціональні. о-и |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник