Немонополістичний сектор до відносно невеликого падіння попиту з К, до К2. А те ж саме збільшення ціни в іншому випадку призводить до істотного падіння попиту з К, до К2. Це є еластичний попит — тобто попит, який зазнає значних змін під впливом невеликої'зміни ціни. Найменш еластичним є попит за таких обставин: 1) відсутність альтернативних товарів, а також конкурентів; 2) повільна реакція покупців на підвищення цін, 3) небажання покупців оперативно шукати дешевші товари; 4) визнання того, що підвищення ціни спричинило поліпшення якості товару, ріст інфляції тощо. За еластичного попиту продавцям доцільно знизити ціни, що приведе до збільшення обсягу загального доходу. Такий підхід матиме смисл доти, поки зберігаються пропорції росту затрат на виробництво і збут товару. Немонополістичний сектор — частина економіки розвинутих країн, де переважають дрібні та середні підприємства, які через механізм цін, контрактну систему тощо підпорядковуються крупному монополістичному, в т.ч. олігополістичному капіталу. До Н.с. входять: 1) Дрібнотоварне господарство — велика кількість дрібних некапіталістичних підприємств, які базуються на приватній власності на засоби виробництва, на особистій праці власника, членів його сімї і працюють на ринок. Це — дрібні фермери, селяни, кустарі, ремісники, підприємці із сфери послуг, доходи яких майже повністю використовуються на особисте споживання Для цих підприємств характерна повна відсутність найманої праці або наявність її в межах, які не дозволяють власнику звільнитись від фізичної праці і зосередитись лише на управлінні; надзвичайно мала норма нагромадження капіталу майже повністю виключає розширене відтворення. 2) Товарно- капіталістичне господарство — дрібні і середні капіталістичні фірми, які використовують найману працю, привласнюють середній прибуток, не мають можливості диктувати ціни на ринку тощо. Десятки і сотні тисяч дрібних і середніх фірм у розвинутих країнах світу не витримують конкуренції і часто розорюються, але на їх місці виникають нові. Необхідна праця — праця, затрачена на виробництво необхідного продукту, який забезпечує відтворення робочої сили працівника та членів його сімї Така праця становить лише частку робочого часу, а другу частку складає додаткова праця, результатякоїпривласнюється власником засобів виробництва. Якісні особливості і форми Н п. визначаються в кожній соціально-економічній формації характером відносин власності. Внаслідок цього заробітна плата відповідає лише частині вартості продукту, створеного робітником, а саме — частині, створеній Н.п/, її величина коливається між вартістю робочої сили, яка визначається затратами виробництва, і вартістю відтворення самого робітника, тобто сумою необхідних засобів до життя, що споживаються робітником і його сім'єю. З початку НТР межі необхідної'праці, а отже і величина необхідного продукту, у розвинутих країнах світу збільшувались, що дозволяло задовольняти зростаючі матеріальні та духовні потреби працівників. Необхідний робочий час— частина робочого часу, протягом якого -тйппюється необхідний продукт, що використовується для задоволення
|