Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Неокласична економічна теорія матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім'ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н р.ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий час пов'язаний з розвитком суспільного поділу праці, збільшенням продуктивності, еволюцією відносин власності тощо. Н.р.ч. визначає вартість робочої сили як товару, а споживча вартість цього товару полягає у здатності створювати вартість більшу, ніж його вартість. Додаткова вартість — це різниця між всією вартістю, створеною працівником протягом необхідного і додаткового часу, і вартістю робочої сили, яка визначається Н.р.ч. У зв'язку з дією закону зростання потреб, розвитку фізичних, розумових, творчих, організаторських здібностей працівника тощо зростає вартість його робочої сили, а отже і величина Н.р.ч. Необхідний, продукт — частина суспільного продукту, необхідна для нормального відтворення фізичних і духовних здібностей робітника і членів його сім'ї. Час, протягом якого виробляється Н.п., —необхідний робочий час, а праця, затрачена протягом цього часу, —необхідна праця. Розміри Н.п. визначаються величиною сукупного суспільного продукту, його поділом на Н.п. і додатковий продукт, що насамперед залежить від характеру існуючих у суспільстві відносин власності. В кооперативах виробництво Н.п. має особливості, зумовлені специфікою власності. Він формується як частина валового доходу кооперативу, який спрямовується на оплату праці і вирішення соціальних програм. Визначення розмірів вказаної частини доходу є винятковим правом членів кооперації. Перехід до економічних методів управління народним господарством створює передумови для повної ліквідації зрівнювальних тенденцій в оплаті праці, відроджує нові форми організації виробництва, які зміцнюють залежність рівня споживання від результатів трудової діяльності. В нинішніх умовах складний характер взаємовідносин держави, колективів підприємств, кооперативів, окремих виробників викликає суперечності у формуванні Н.п. За нерозвинених товарно-грошових відносин і способів їх економічного регулювання з'являється можливість виникнення „групового егоїзму", необгрунтованого підвищення цін, вимивання дешевого асортименту, інфляційних тенденцій і дефіциту товарів. Неокласична економічна теорія — економічна теорія, дослідженням якої є поведінка т.з. „економічної людини" (Йото есопотісиз), яка в якості продавця робочої сили, споживача чи підприємця намагається максималізувати свій дохід, звести до мінімуму затрати (зусилля). Н.ет виникла в 70-х роках XIX ст., її засновники — відомі австрійські економісти К.Менгер, ф.Візер, Е.Бем-Баверк, швейцарські вчені УДжевонс, Л .Вальрас та ін. Основною категорією свого вчення прихильники Н.е.т. вважають граничну корисність, протиставляючи її теорії трудової вартості (див.Гранична корисність). Вони також висунули теорію загальної економічної рівноваги, згідно з якою механізм вільної 225 85-1279 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник