Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Нормальний прибуток певного перетворення значної' частини найманих працівників через механізм розповсюдження акцій у часткових співвласників підприємств та інших факторів Н.д в. зменшується. Норма нагромадження — відношення нагромаджуваної маси додаткового продукту до національного доходу, виражене у процентах. Н.н. показує, яка частина національного доходу використовується на нагромадження. Ця частка утворює фонд нагромадження. Н.н. виражається формулою: а =4- х 100%, де а — норма нагромадження, А — фонд нагромадження; Д —національний доход. Оскільки найважливішу частину фонду нагромадження складає фонд виробничого нагромадження (та частина, яка використовується для розширення сфери матеріального виробництва), то поряд із загальною нормою нагромадження істотну роль відіграє норма виробничого нагромадження: відношення фонду виробничого нагромадження до національного доходу. Ця пропорція відображає відношення виробництва засобів виробництва до виробництва предметів споживання і визначається умовами соціально-економічного розвитку, його особливостями на різних етапах, залежить від величини додаткового продукту і темпів його росту, ефективності використання фонду нагромадження. Від визначення критеріїв оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання, нижньої' (мінімальної) і верхньої (максимальної) межі норми нагромадження залежать забезпеченість роботою всього працездатного населення, впровадження досягнень НТР у виробництво, рівень розвитку сфери нематеріального виробництва та інші важливі показники. В Україні на початку 90-х років Н.н. становила близько 17%, тоді як в Японії — близько 30%. Норма прибутку — відношення додаткової вартості (як правило, річної маси) до всього авансованого капіталу виражене у процентах. Н.п. характеризує ефективність використання капіталу, дохідність підприємства і може бути виражена формулою: [і = (~^с 100, де т — маса додаткової вартості, с — постійний капітал і V — змінний капітал. Н.п. є перетвореною формою норми додаткової вартості, тобто складається враження, що прибуток є породженням всього авансового капіталу, а не змінного. Величина Н.п. перебуває у прямій залежності від норми додаткової вартості і зворотній — від величини постійного капіталу. Н.п. залежить від норми додаткової вартосл, швидкості обороту капіталу, економії постійного капіталу. На основі дії механізму міжгалузевої конкуренції Н.п. у різних галузях вирівнюється і відбувається утворення середнього прибутку, тобто рівного прибутку на рівновеликі капітали, вкладені у будь-яку галузь виробництва. Нормальний прибуток — мінімальна плата, необхідна для утримання підприємницького таланту даної особи в рамках окремого підприємства. Питання Н.п. тісно пов'язане із зовнішніми витратами — грошові виплати, які фірма витрачає на користь постачальників трудових послуг, сировини, палива, транспортних послуг, енергії'тощо. Крім цього, фірма може використати певні ресурси на власні цілі — неоплачувані, або внутрішні витрати. З точки зору фірми, внутрішні витрати дорівнюють 231 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник