Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Олігополія груп (Рокфеллери, Моргани, Дюпони, Ротшільди і т.д.). Вони виростали, як правило, з одноосібної капіталістичної власності і поступово обростали масою контрольованих підприємств. Остання обставина привела до проникнення в них інших капіталістів і викликала „розмивання", диференціювання фінансових груп. Так, поряд із сімейними групами, виникає олігархія, що становить собою фінансово- монополістичні групи, до яких входять банкіри і промисловці певного району, певних сфер діяльності та ін. Однак процес „розмивання" сімейних груп не дає підстав для висновків про зникнення фінансової олігархії. Економічна природа О.о. і д. не змінюється, панування їх над економікою не послаблюється. Механізм цього панування грунтується в основному на „системі участі" та „особистій унії". „Система участі" — це встановлення однією компанією контролю над рядом інших шляхом купівлі контрольних пакетів їх акцій. При розпорошенні акцій серед дуже багатьох дрібних акціонерів для реального контролю над тією чи іншою корпорацією досить володіти 5—20% від усієї суми випущених акцій. Таким чином, головне (материнське) підприємство контролює дочірні, а ті в свою чергу — онучаті компанії. Ця система доповнюється „особистою унією" банкірів і промисловців, коли представники однієї компанії входять у директорати інших, а ті, у свою чергу, мають представництво в першій. Родинні і ділові зв'язки між магнатами монополій є важливою стороною „особистоїунії" й істотно розширюють коло підприємств, що знаходяться під впливом фінансово-монополістичних груп. Існують й інші форми панування фінансових груп (технічне обслуговування „сторонніми" фірмами, укладання з ними картельних угод тощо), що залучають різноманітні фірми до сфери свого впливу. Олігополія (відгр. оіідоз — небагато, іроіео — продаю) — панування декількох міцних фірм у виробництві продукції в більшості галузей промисловості та їх диктат на ринку. За своїм характером О. є колективною монополією, в якій своєрідно поєднується монополія і конкуренція. Поняття О. ввів в науковий обіг англійський економіст Т.Мор у 1516 р. Представники меркантилізму вживали його для характеристики конкуруючих між собою торгових монополій. В сучасних умовах О., як правило, ототожнюється західними вченими з багато галузевими диверсифікованими концернами. Ціни, що встановлюються О., є монопольними, атиповим механізмом їх встановлення є практика лідерства в цінах (наймогутніша корпорація встановлює ціну на товар, а інші орієнтуються на неї). Тому обмежена конкуренція між найкрупнішими корпораціями є здебільшого неціновою (поліпшення якості товарів, надання пільг та післяпродажних послуг тощо). Олігопсонія (відгр. оіідоз — небагато, іорзопіа —закупівляпродовольства) — панування декількох крупних фірм при закупівлі певних товарів, що призводить до зниження цін на товари, зростання норми і маси прибутків. Крім того, в сучасних умовах у деяких розвинутих країнах Заходу утворюються галузеві О. підприємців, які намагаються купити робочу силу за зниженими цінами. На противагу їм утворюються галузеві об'єднання трудящих у формі профспілок. 9АСІ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник