Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Оптова торгівля Операції на відкритому ринку — сукупність заходів центрального банку з метою регулювання і контролю за грошовим обігом у країні. Ціоперації здійснюються шляхом купівлі-продажу державних боргових зобов'язань (облігацій і позичок). Державні цінні папери приносять їх власникам гарантований дохщ, обрахований в процентах від їх вартості. В результаті виявляється постійний інтерес до них з боку комерційних банків і населення. О. на в.р. виступають одним із ефективних засобів антиінфляційного регулювання. Так, наприклад, при виникненні в обігу надмірних грошових (кредитних) ресурсів центральний банк (у США — федеральна резервна система) спрямовує на ринок і розміщує у приватних інвесторів велику кількість державних цінних паперів (боргових зобов'язань). Така операція називається іммобілізацією коштів. У цьому випадку в результаті придбання боргових зобов'язань комерційними банками і приватними особами держава одержує значні обсяги грошей у вигляді плати за продані цінні папери. Ці грошові ресурси резервуються в центральному банку, а кількість грошей в обігу знижується до необхідного для обігу рівня. При недостачі грошей в обігу держава здійснює зворотну операцію по викупу у комерційних банків і населення попередньо розміщених боргових зобов'язань. Внаслідок цього в господарський оборот вливається додаткова кількість грошей і їх недостача в обігу ліквідується. Поряд з цим О.н.в.р. використовуються для покриття бюджетного дефіциту. При його зростанні проводиться додатковий продаж державних цінних паперів на фінансових ринках, при скороченні — викуп. О. на в.р. супроводжуються й іншими методами регулювання грошової маси в обігу: зміною офіційної облікової ставки процента, норми обов'язкових резервів комерційних банків, що зберігаються в центральному банку (федеральній резервній системі), обмеженням кількісних масштабів кредитів та зміною умов їх надання. Оптимальні розміри підприємства — економічно обгрунтовані розміри підприємства, за яких досягається мінімум інвестицій і поточних витрат (матеріальних, трудових і фінансових) на виробництво одиниці продукції та її доставку до місця споживання. Такі розміри підприємства визначаються за допомогою вартісних та натуральних показників. До вартісних відносять обсяг випуску продукції впродовж певного періоду, вартість основних виробничих фондів, вартість будівництва підприємства тощо. До натуральних показників — випуск продукціїу натуральному обчисленні, чисельність та потужність основного виробничого устаткування, кількість працівників та ін. О. р. п. визначаються сукупністю географічних, економічних та технічних факторів. До географічних належить наявність сировинних, енергетичних і водних ресурсів, вимоги екології" та ін. До економічних — величина транспортних витрат, наявність трудових ресурсів тощо. До технічних — рівень і тендеції розвитку техніки, взірцево-конструкторські розробки та ін. В колишньому СРСР ці фактори, як правило, не враховувались, у практику втілювалась ідея гігантоманії — створення найкрупніших підприємств без всебічного економічного обгрунтування. Оптова торгівля — форма організації товарного обігу, що забезпечує економічні зв'язки між підприємствами і здійснює доставку товарів 241 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник