Особиста вигода придбати на свою номінальну зарплату, залежить від величини номінального доходу і цін товарів і послуг, які вони одержують, то в країнах з розвиненою ринковою системою держава встановлює певні орієнтири, які б відповідали завданням зайнятості і стабільності рівня цін. Ці орієнтири становлять собою сукупність правил у визначенні зарплати і цін, якими повинні керуватись профспілки і керівники підприємств у політиці доходів. Основний орієнтир встановлення зарплати полягає в тому, що ставки номінальної зарплати в усіх галузях повинні збільшуватись у відповідності із зростанням рівня продуктивності праці в економіці загалом. Тоді прирости ставок номінальної зарплати дорівнюватимуть темпам підвищення продуктивності праці, будуть за своїм характером неінфляційними. Завдяки цьому витрати виробників на робочу силу залишаються без змін і у виробників не буде стимулів до підвищення цін. Основний орієнтир встановлення цін полягає в необхідності змінити їх таким чином, щоб вони могли компенсувати зміни питомих витрат на робочу силу. В тих галузях, де темп підвищення продуктивності праці відповідає середньонаціональному, ціни повинні бути незмінними, оскільки частка витрат на робочу силу залишається також незмінною. В галузях, де продуктивність зростає повільніше, ніж в середньому по країні, ціни повинні збільшуватися настільки, щоб покрити зростаючі витрати на робочу силу. В галузях, де зростання продуктивності праці перевищує середньонаціональні показники, ціни повинні знижуватися слідом за зниженням частки витрат на робочу силу. Ці підвищення і зниження цін компенсували б одне одного і залишали б загальний рівень цін незмінним. Основні виробничі фонди — частка виробничих фондів, яка використовується більше одного виробничого циклу і в кожному циклі частково переносить свою вартість на новостворений продукт. Це — будівлі, устаткування, машини тощо. Серед О. в. ф. виділяють активну і пасивну частини. До першої відносяться устаткування й машин, до другої — будівлі, споруди, трубопроводи тощо. Чим більша питома вага активної частини О.в.ф., тим прогресивнішою є їх структура. Збільшення питомої ваги активної частини О. в. ф. зумовлюється розгортанням НТР, постійним впровадженням досягнень науки у виробництво. Прогресивні зміни О.в. ф. характеризуються збільшенням коефіцієнтівїхоновленості, вибуттям, зменшенням коефіцієнта зношуваності тощо. Ефективність використання О в ф. виражається показником фондовіддачі (відношення обсягу виготовленої'продукції до вартості основних виробничих фондів) і фондомісткості (зворотний стосовно до фондовіддачі показник). Особиста вигода — користь, прибуток (зиск),що одержує людина від певного виду діяльності в умовах ринкових відносин. Товаровиробник намагається максималізувати свою особисту матеріальну вигоду шляхом одержання додаткової кількості грошей порівняно з витраченими ним у процесі виробництва чи в іншій діяльності. Але в ринковій системі вигоду шукає кожний виробник, прагнучи виробити товари, які найбільше цінуються на ринку. Оскільки цього бажають і його суперники, не знаючи - про плани одне одного, таких товарів буде вироблено багато, і ціна на ОА'Х
|