Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Податок з обороту звільняються від податків. Держава через механізм оподаткування також стимулює прискорену амортизацію основних фондів, експорт товарів та інше. Максимальна ставка П. на прибуток не повинна перевищувати 50%, а оптимальна — 35%. Важливу групу утворюють платежі на соціальне страхування. їх сплачують підприємства, наймані працівники (у Швеції—лише підприємства). Для підприємств вони встановлюються у процентах до фонду заробітної плати, для працівників — в процентах до валового заробітку. Виплати у фонд соціального страхування є цільовими і використовуються лише на виплату пенсій та допомог. У США податок на соціальне страхування становить лише 3% фонду зарплати, а в Україні — 37%. У той же час фонд зарплати у собівартості продукції США становить близько 70%, а в Україні — приблизно 15%. Серед непрямих П. провідну роль займає П. з обороту в США та Канаді, П. на добавлену вартість у країнах Західної Європи та Японії. П. з обороту вираховується в межах 2—10%, а на добавлену вартість — 14—19%. Майновий податок в США забезпечує близько 10% всіх надходжень в бюджет. Принципами побудови податкових систем є чітке розмежування загальнонаціональних, регіональних (в межах, наприклад, американського штату) і місцевих податків. В центральний бюджет надходять П з прибутків компаній, прибутковий П. і П. з обороту. Податок з обороту — основний вид непрямих податків і форма мобілізації доходів у бюджет. Він включається в ціну товарів та послуг і повністю перекладається на споживача. П. з о. займає провідне місце серед непрямих податків в США та Канаді, а в західноєвропейських країнах і Японії — податок на добавлену вартість. При вилученні податку з обороту оподатковується вся валова виручка від реалізації товарів і послуг, а при вилученні податку на добавлену вартість — різниця між цією виручкою і сумою витрат на сировину, напівфабрикати і послуги, отримані від постачальників. По суті при цьому оподатковується новостворена вартість (у+пл). П. з о. коливається від 2% до 10%, а податок на добавлену вартість —з 14% до 19%. В СРСР П. з о. сплачувався в основному з товарів масового споживання. Так, на горілчані і тютюнові вироби він становив у ціні товару понад 80%. В Україні з 1992 р. замість П з о. ввели податок на добавлену вартість, але його ставка була надто високою — у середньому 28% (з 1995 р. — 20%). Це спричиняло зростання цін і зниження життєвого рівня населення. Цей вид податку поширюється не лише на виручку від реалізації товарів, робіт і послуг, а й на оборот по бартеру і навіть на безплатну передачу продукції будь-кому (в цьому випадку її оцінюють за діючими роздрібними цінами). Поділ праці — відокремлення різних видів людської діяльності. Проявляється П. п. у сукупності різноманітних корисних речей — стільки ж різноманітних, як і види корисних робіт. П.п. — це такий процес, при якому різні види обробки продуктів відокремлюються один від одного, створюються все нові види виробництва і галузей. Відбувається спеціалізація, комбінування, концентрація і централізація виробництва. Існує два види П.п. — поділ праці всередині суспільства (макрорівень) і П.п. всередині підприємства (мікрорівень). П.п. всередині суспільства О^А |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник