Позаекономічний примус буває загальний і частковий. Загальний — це П.п. на великі роди виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв'язок). Поділ цих великих родів виробництва на види і підвиди називається частковим П.п. У своїй сукупності вони утворюють галузеву структуру виробництва. П.п. всередині підприємства (одиничний поділ) — це поділ всередині сукупного виробника —трудового колективу підприємства за функціями , технологічними операціями, бригадами, дільницями, відділами і службами. Низовою ланкою П п. всередині суспільства є підприємства, всередині підприємства — професія і спеціальність. Вся розчленована ієрархічна система підприємств утворює продуктивні сили суспільства. В їх основі лежить суспільний П п., тому П.п. слід розглядати як складову структурну частину продуктивних сил. Разом з тим П.п. —їїспеціалізація, кооперування утворюють техніко- економічні відносини. П.п. всередині суспільства породжує обмін речами як товарами. Але для появи ринку необхідна соціально-економічна відособленість виробників, тобто різні форми власності. Отже, техніко- економічні і соціально-економічні відносини тісно переплітаються. П.п. — це вічний і нескінченний процес: одні галузі відмирають, інші народжуються, змінюється структура виробництва. Подохідний (прибутковий) податок — основний вид прямих податків, який виплачується з доходів фізичних (зарплати, дивідендів тощо)) та юридичних осіб (прибутків підприємств, організацій і т. ін.) Методи оподаткування П.п.: пропорційний — коли ставка єдина для доходу будь- якого розміру, а сума податку зростає прямо пропорційно збільшенню суми доходу; прогресивний — коли з ростом доходу зростає ставка податку, а відповідно і частка вилученого доходу. Це означає, що податок зростає швидше від доходу; пропорційно прогресивний — при якому поєднуюються різні комбінації пропорційного і прогресивного методів; регресивний — коли податок зростає повільніше від доходу. Це, насамперед, податкові відрахування у фонд соціального страхування на випадок безробіття й акцизні збори. При вилученні П.п, має місце єдність об'єкта оподаткування і джерела внесення платежу. Оподаткування доходів здійснюється найчастіше на основі декларації про сукупні доходи за рік. Приховування податків вважається злочином і карається. В Україні після проголошення незалежності робляться спроби встановити прогресивну структуру П.п., а його рівень наблизити до рівнів, що склались у розвинутих країнах світу. Так, в Японії прямі податки на початку 90-х років становили в середньому 9% заробітної' плати у робітників без сімїв промисловості і близько 3% у робітників, що мають двох дітей. Позаекономічний примус — форма примусу до праці, основана на особистій залежності трудящих, на відносинах панування і підкорення. Найбільшою мірою П.п. був властивий рабовласницькому способу виробництва, де здійснювалась пряма і відкрита експлуатація рабів. При феодалізмі він здійснювався через насильницький примус селян працювати в поміщицькому господарстві, що знаходило свій економічний вияв в існуванні відробної ренти. При капіталізмі існує переважно 255
|