Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Пропорції народного господарства розвиваються за притаманними їм законами, а П.к. ототожнюється з продуктивним. Повний цикл руху цих функціональних форм капіталу становить кругооборот П.к. Кожна із функціональних форм здійснює свій власний кругооборот. Головною формою П.к. є продуктивний капітал. Він функціонує у сфері виробництва. Грошова і торгова форма капіталу функціонуючу сфері обігу. Для безперервного кругообороту П.к. потрібно, щоб у певних пропорціях постійно відбувалася зміна його форм. При капіталізмі цей процес періодично переривається під час економічних криз. В той же час на нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва відбувався процес постійного переміщення капіталів із однієї галузі в іншу (через механізм внутрігалузевої конкуренції), внаслідок чого вирівнювались індивідуальні норми прибутку й утворювалась середня норма прибутку. При цьому здійснювався процес концентрації виробництва і капіталу, а також централізації капіталу, внаслідок чого виникли промислові, банківські, торгові монополії. Згодом відбувається зрощування П.к. з банківським і утворюється якісно нова форма капіталу — фінансовий капітал. Пропорції народного господарства (від лат. ргорогііо — розмірність)— співвідношення між сферами і галузями народного господарства, між стадіями суспільного відтворення, між різними регіонами країни, внутрігалузеві та міжвиробничі пропорції тощо. Пропорції між сферами (загальноекономічні) — це співвідношення між виробничою і невиробничою сферами, між промисловістю і сільським господарством, між І і II підрозділами тощо. Міжгалузеві пропорції — це співвідношення між добувною і обробною промисловістю, між легкою і харчовою і т.ін. Пропорції між стадіями суспільного відтворення — це співвідношення між фондом споживання і фондом нагромадження, між національним доходом і фондом заміщення, між попитом і пропозицією і т.ін. До внутрігалузевих пропорцій належать співвідношення між підгалузями і виробництвом (наприклад, між виробництвом чавуну і сталі, рослинництвом і тваринництвом тощо). Внутрівиробничі пропорції— це співвідношення між цехами і службами. Регіональні (територіальні) пропорції— це співвідношення між економічними районами, краями і областями. Всі названі пропорції можна згрупувати у матеріально-речові та вартісні. Серед перших — співвідношення обсягів виробництва у натуральному вираженні (наприклад, між кількістю виробленої електроенергії і випуском чавуну, сталі та прокату), формування й аналіз таких пропорцій здійснюється за допомогою планових матеріальних балансів. Серед других (вартісних) пропорцій —співвідношення між обсягом виробництва продукції, між галузями, краями, областями і т.ін. у грошовому вираженні. В даному випадку можна говорити про частку промисловості, сільського господарства тощо у виробництві національного доходу. Проста капіталістична кооперація — найпростіша форма капіталістичного усуспільнення виробництва і праці, перша форма підприємства при капіталізмі, за якої наймані робітники спільно виконують однорідну роботу. Така спільна праця (у порівнянні з працею |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник