Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Рантьє Радикальна економічна реформа (лат. гадікаїе—корінний і гекхтаге — перетворювати)— система організаційних, господарсько-економічних заходів, спрямованих на докорінну зміну існуючих у країні економічних, організаціино-господарських відносин, системи управління, на вдосконалення господарського механізму в т.ч. механізму розподілу, ціноутворення. Необхідність Р.е.р. у тій чи іншій країні зумовлюється потребами розвитку виробництва, підвищення його ефективності. Оскільки стара система неспроможна забезпечити все це, виникає необхідність її заміни. Так, у 70— 80-х роках у країнах колишніх РЕВ і СРСР пануюча командно-адміністративна система і бюрократично централізований господарський механізм вичерпали себе і стали гальмом у розвитку продуктивних сил і зростанні життєвого рівня населення. Досвід розвинутих країн світу свідчить, що з цією проблемою краще справляється соціальна ринкова економіка, тому було вирішено у країнах Східної Європи і колишнього СРСР перейти до такого типу економіки. На шлях такої'реформи стала і Україна після проголошення державного суверенітету та еконшннск самостійності. Основні принципи докорінна перебудови економіки та порядок її здійснення були визначені у прийнятій 1 листопада 1990 р. Верховною Радою України Конституції'. Головна мета реформи — підвищення життєвого рівня народу України. Світовий досвід виробив три основні види моделей переходу до соціальної ринковоїекономіки: еволюційну, „шокова терапГ, жорсткого регулювання. Україна обрала власний варіант концепції переходу до соціальної' ринкової економіки. Він передбачав прискорення процесу роздержавлення та приватизації'власності при чіткому й однозначному визначенні обсягу, структури і меж усіх форм власності народу України, створення механізму забезпечення відносно рівних стартових умов для кожного члена суспільства та гаранттїсоціального захисту населення, впровадження власнагрошовбї одиниці. На жаль, в реалізації концепції переходу до ринковоїекономіки було допущено ряд помилок, що зумовило дальше поглиблення економічноїкризи і різке зниження життєвого рівня населення. Тому у процесі здійснення Р.е.р. в Україні доводиться вносити корективи в концепцію переходу до ринку і механізм її реалізації'. Рантьє (фр. гепііег—рента)— особи, які живуть за рахунок одержуваних . доходів у вигляді процентів від наданого в кредит капіталу, від цінних паперів, акцій, облігацій. Одержувані Р. доходи (процент, дивіденд) є частиною тієї вартості, яка створюється працівниками, зайнятими у сфері виробництва і послуг. З розвитком суспільного виробництва, особливо в епоху панування монополістичного капіталу, чисельність Р. у розвинутих країнах зросла. Цьому сприяло виникнення й розширення акціонерної форми власності. Власниками великого грошового капіталу, цінних паперів переважно є обмежене коло людей з числа банкірів, підприємців та інших осіб пануючої в країні еліти. Цінні папери, переважно акції, купують також робітники, фермери та інші трудящі. Цей процес особливо посилився у 80-х роках, коли в країнах Західної Європи (Англія, Франція та ін.) почалася приватизація націоналізованої власності. Наслідком цього стало різке збільшення акціонерів. У/Ьеслубліках колишнього СРСР не було Р„ оскільки для цього не існувало н/економічного, ні морально- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник