Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Професія за допомогою субсидіювання та кредитування експортерів, фінансування провідних галузей, які працюють на експорт та ін. Професія — (відлат. ргоіеззіо — постійна спеціальність, рід занять) — рід трудової'діяльності людини, яка оволоділа комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навиків у процесі спеціальної'підготовки та досвіду роботи. Найменування П. визначається характером і змістом роботи або службових функцій, а також використовуваними засобами виробництва. П. поділяється на спеціальності: лікар-хірург, лікар-терапевт і т.ін. З розвитком НТР відбувається відмирання одних П. і поява інших. Так, середній американський робітник приблизно кожні 5—6 років змінює свою П. З другого боку, формуються робітничі П. широкого профілю, відбувається поєднання професій. Процент — (відлат. рю сепіит — на сотню, сота частина якс+небуць кількості або числа)— плата кредитору за користування позиченими грошима або матеріальними цінностями; один із видів доходу. П. виплачується за державними цінними паперами і споживчому кредиту, за банківськими депозитами і облігаціями промислових компаній, заставним під нерухомість, міжнародними позиками і т.ін. Величина і динаміка П. виявляється у зміні норми П., яка є відношенням суми П. до величини позичкового капіталу. Вона залежить від середньої!' норми прибутку, від співвідношення попиту і пропозиції на позичковий капітал на грошовому ринку, від економічна' кон'юнктури, процесу інфляційного знецінення грошей та ін. Рабовласницький лад — суспільство, засноване на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника — раба. Рабство виникло на рубежі 4 і 3-го тисячоліть до н.е. у найбільш розвинутих тоді країнах Азії та Африки, найвищого свого розвитку досягло у Стародавній Греції і Стародавньому Римі. Падіння Римської'імперії у 5-му ст. до н.е. означало кінець Рл. Рабовласницький спосіб виробництва — закономірний етап розвитку людського суспільства. Він почав формуватися в часи розпаду первіснообщинного ладу, коли внаслідок появи бронзових, а пізніше залізних знарядь праці, вдосконалення та розвитку виробництва стало можливим одержання не тільки необхідного, але й додаткового продукту, виникли умови для привласнення частини створеного продукту окремими особами — переважно племінними вождями, родовою знаттю. Рабство — найжорстокіша форма експлуатації людини людиною. Примус раба до праці здійснювався під страхом смерті. Через надмірно інтенсивну працю, постійне напівголодне й голодне існування сотні й тисячі рабів передчасно вмирали. Це. а також прагнення рабовласників розширити своє господарство, вимагало постійного й масового оновлення армії рабів. Для рабовласницького суспільства характерною була непримиренна боротьба між рабами і рабовласниками, яка часто переростала у повстання рабів. Незважаючи на те, що Р.л. давно зійшов з історичної арени, його пережитки ще довго існували в економіці багатьох країн у вигляді плантаційного рабства (США, Латинська Америка), патріархально-рабовласницьких відносин в окремих районах Азії, Африки, Океанії. Тривалий час існувала й работоргівля. Офіційно вона була заборонена ООН лише у 1948 р. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник