Валюта не на цілком раціональній концепції продуктивності праці, згідно з якою продуктивною є та праця, що приносить дохід. У цьому випадку до складу ВНП входять доходи церкви, поліцейського апарату, збройних сил та інші. Крім того, до ВНП не включаються обсяг виробництва предметів праці, а також вартість спожитих засобів праці /сума амортизації/. Щоб врахувати ці складові частини у вітчизняній економічній науці застосовується поняття „валовий суспільний продукт". Але його недоліком є те, що у ньому допускається повторний підрахунок, до того ж неодноразовий, враховується лише сукупність створених у суспільстві матеріальних благ. З метою врахування величини національного доходу Д/+т/ та річних амортизаційних відрахувань використовується поняття „чистого суспільного продукту" поряд з категорією „кінцевий суспільний продукт". Валовий оборот — сумарна вартість всіх видів виробленої продукції незалежно від того, продана вона підприємством чи використана на внутрішні виробничі потреби. В.о. характеризує обсяг виробничої діяльності підприємства, в той час як валова продукція показує у вартісній формі обсяг виробленої продукції. В.о. перевищує кількість валової продукції, обчисленої заводським методом, на величину внутрішньовиробничого обороту, тобто на суму продукції, виробленої і використаної для подальшої переробки на тому ж підприємстві. Валовий прибуток — вся сума прибутку підприємства до здійснення платежів і відрахувань; вартісний вираз загального фінансового результату діяльності підприємства. Величина В.п. визначається як різниця між виручкою підприємства від реалізованої продукції і затратами на її виробництво і реалізацію. Валовий суспільний продукт — вартість благ і послуг, створених у сфері матеріального виробництва протягом певного часу, визначених як сума валової продукції галузей цієї сфери. Таке трактування базувалось на концепції, відповідно до якої продуктивною вважається праця, результатом якої є матеріальна субстанція /продукт в натуральноречовій формі/. У відповідності з цією концепцією, статистика В.с.п. виходила з того, що він створюється у промисловості.сільському, лісовому господарствах, на транспорті і зв'язку /тією мірою, якою вони обслуговують матеріальне виробництво/, матеріально-технічному постачанні, сфері заготівель сільськогосподарської продукції, торгівлі і громадському харчуванні. Інші галузі відносили до числа споживачів В.с.п., звідси і випливає поділ на виробничу і невиробничу сферу, замінений згодом поділом на сферу матеріального і нематеріального виробництва. За натурально- речовою формою В.с.п. поділявся на сукупність засобів виробництва і предметів споживання. Визначення В.с.п. — як вартість матеріальних і нематеріальних благ, а також послуг — є близьким до визначення валового національного продукту в зарубіжній економічній літературі. Різниця в тому, що при визначенні валового національного продукту наголос робиться на ринкову вартість товарів і послуг. Валюта /італ. уаіиіа — ціна, вартість; від лат. уаіео/— грошова одиниця, яка використовується для вимірювання величини вартості товарів і послуг. 29
|