Валюта іноземна Сутність В. повніше виражається у трьох її функціях: 1/ грошова одиниця тієї чиЛнідоІкдаіщ /національна валюта/; при здійсненні цієї функції можуть використовуватись золотий, срібний, паперовий типи грошових одиниць; 2/ грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях / іноземна валюта/, що використовуються у міжнародних розрахунках; 3/ міжнародна грошова розрахункова, одиниця і платіжний засіб. Цю функцію В. виконує на регіональному рівні /наприклад, в масштабі ЄЕС — ЕКЮ/та міжнародному рівні /СДР — валюта МВФ/. Валюта іноземна — грошові знаки інших країн, а також кредитні засоби обігу і платежу, виражені в іноземних грошових одиницях. Використовуються, як правило, є міжнародних розрахунках. У внутрішньому обігу В.і. починає широко застосовуватись під час інтенсивного знецінення національне)!' грошовоїодиниці, особливо при переростанні інфляції в гіперінфляцію. Валюта конвертована — національна грошова одиниця, що має здатність вільно /шляхом купівлі-продажу/ обмінюватись на іноземні валюти, виконувати функції світових грошей. Конвертованість національної'валюти забезпечується наявністю певної частини конкурентоспроможної продукції на світовому ринку, насиченістю товарною масою внутрішнього ринку, наявністю певного запасу вільно конвертованих валют /доларів, марок тощо/, золота та іншими факторами. Розрізняють дві основні форми конвертованості валюти: 1/вільно або повністю конвертована. Вільно конвертована валюта означає, що кожна особа /іноземна і вітчизняна, фізична і юридична/ має право обмінювати будь-яку кількість своєї національна валюти на іноземні валюти такого статусу, розраховуватись нею при експортно-імпортних операціях, депонувати її в національних банках, використовувати для створення різноманітних фінансових активів /цінні папери тощо/ і купувати державні та приватні цінні папери. Частково конвертована валюта /обмежена конвертованість/ означає допущення лише зовнішньої конвертованості, тобто вільне використання іноземними особами /юридичними і фізичними/ тільки в поточних, а інколи лише у зовнішньоторгових розрахунках. Введення режиму конвертованості національної валюти вимагає попередньої підготовки матеріальних умов, без яких може відбутися банкрутство багатьох підприємств, навіть галузей, продукція яких не відповідає світовому рівню або б дорожчою. Це потрібно враховувати при виборі форм конвертованості національної грошової одиниці. Валюта платежу — валюта, в якій на основі згоди сторін здійснюється фактична оплата товарів, послуг та інші розрахунки. Валютна виручка,— сума надходжень в іноземній валюті від експорту товарів та послуг. Валютна інтервенція — цільові операції купівлі-продажу іноземної валюти з метою отримання росту курсу національної валюти; операції центрального емісійного банку при купівлі-продажу національної' валюти для підтримання її курсу. Валютна ліквідність — показник, що характеризує платоспроможність окремих країн і їх угрупувань, здатність своєчасно виконувати свої
|