Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Система часткового резерву у банківській справі Система часткового резерву у банківській справі — обов'язкові відрахування частини залучених комерційними банками коштів та їх розміщення на спеціальних резервних рахунках центральних банків для гарантування стабільної ліквідності банків і обмеження їх можливостей створювати більшу масу грошових ресурсів, ніж їх було залучено до комерційного банку. Здатність банківськоїсистеми створювати надлишкову кількість грошей грунтується на передумові, згідно з якою комерційні банки завжди готові використати свої кредитні ресурси для додаткового кредитування клієнтів, а населення і підприємства — позичати. Комерційні банки зобов'язані зберігати у вигляді готівки або депозитів у центральному банку встановлені законом резерви, що дорівнюють певній частині Шх зобов'язань за вкладами. Резерви комерційних банків України є засобом контролю Національного банку кредитного порядку. Вони є активними для комерційного банку, але пасивами для НБУ, що їх утримує. Дохід на них не нараховується. Проте дотримання встановленого нормативу обов'язкових мінімальних резервів означає, що банк здатний своєчасно здійснювати поточні і майбутні платежі. Зміни нормативів мінімальних резервів практикуються в усіх країнах світу. У країнах з досконалою банківською системою мінімальні резервні вимоги становлять лише 5—10%. Це зумовлено історично і орієнтується на гарантування стабільноїліквідності банків. Нормування резервних вимог найширше використовується для регулювання темпів економічного зростання. Підвищення нормативу резервних вимог означає зростання вартості кредиту, що веде до зменшення кредитних вкладень, стримує економічне зростання. Скорочення кредитної емісії обмежує тільки грошовий оборот, що ефективно впливає на зниження темпів інфляції. Дотримання даного нормативу значно збільшує масу централізованих кредитних ресурсів, що зосереджуються у комерційних банках, для використання цільових інвестиційних програм і кредитування важливих для економіки підприємств, що мають низьку рентабельність і тому не можуть користуватися кредитами за ринковими ставками. Відрахування до резервних рахунків НБУ проводиться два рази на місяць згідно з балансом банку на перше число кожного місяця. При цьому при збільшенні ресурсів банку він доплачує у резервний фонд, а при зменшенні — частина коштів з НБУ у триденний строк повертається. Депоновані кошти повністю повертаються комерційному банку при його • ліквідації. Складання національних рахунків — процес узгодження між собою сукупності елементів, які відображають головні взаємозв'язки в народному господарстві. Цей процес грунтується на балансовому методі і виник на основі поєднання статистики національного доходу з іншими розділами економічна статистики. Основною метою С.н.р. є інформаційне забезпечення комплексного і всеохоплюючого аналізу процесу створення і використання валового національного продукту та національного доходу в різних країнах. Методика складання системи національних рахунків розроблена статистичною Комісією ООН на основі вивчення досвіду розвинутих країн і є загальноприйнятою для 300 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник