Трудові ресурси Трудова угода — документ, який регулює взаємовідносини (права і' обов'язки) робітників, службовців, інженерно-технічних працівників і адміністрації підприємства. Після другої світової війні (в деяких країнах і раніше) Т.у визнані законодавством. Одні Т.у. мають місцеве значення, вплив інших дещо ширший, треті — генеральні Т.у. охоплюють робітників і підприємців всієї галузі або навіть країни (Скандинавські країни, особливо Швеція). Т.у. передбачають головні умови трудових відносин, рівень і темпи зростання заробітної плати, тривалість робочого дня, умови праці, кількість і тривалість перерв, тривалість відпустки та її залежність від трудового стажу, гарантії праці й умови звільнення; термін, протягом якого адміністрація повинна попередити про звільнення, сума грошей, яку вона повинна виплатити робітникові тощо. У наш час важливим пунктом Т.у. є гарантії збереження робочих місць і зайнятості кадрових робітників, обумовлюються додаткові виплати у випадках звільнення. Трудовий стаж — тривалість трудової діяльності працівника. З його величиною пов'язують умови службового росту, підвищення заробітної плати, права на отримання різних пільг від підприємства, забезпечення робочого місця тощо. Профспілки наполягають на тому, щоб усі гарантії робітника і прогресивні зміни в його виробничому житті були прямо пов'язані з величиною Т.с. Таким чином профспілка захищає своїх членів та їх відносно високі заробітки від намагань адміністрації зменшити витрати виробництва за рахунок заміни робітників з великим стажем новими кадрами, які мають малий Т.с, а тому не претендують на отримання високої" заробітної плати. Трудові ресурси— частина населення країни, яка здатна до трудової' діяльності. Основними критеріями приналежності людини до Т.р. є стан здоров'я і вік. До Т.р. належить населення працездатного віку, а також невеличка частка людей, зайнятих у суспільному виробництві, які старші або молодші працездатного віку. Працездатний вік для жінок — 16—54 роки, а для чоловіків — 16—59 років. До Т.р. не належать: працюючі інваліди І і II групи, а також непрацюючі особи працездатного віку, якщо вони отримують пенсію за віком на пільгових умовах. Т р. — важлива частина економічного потенціалу країни. Активна частина Т.р. — це особи, зайняті у суспільному господарстві, потенційна частина Т.р. — особи, що навчаються з відривом від виробництва або зайняті в домашньому й особистому підсобному господарстві. Кількісні і якісні показники Т р. постійно змінюються. Найважливіші з них — чисельність, вік, стать, освіта і охоплення навчанням, зайнятість у народному господарстві і розподіл за сферами і галузями, розміщення на території. На 01.01.1993 р. населення України складало 52,2 млн. чоловік, з них 29,5—29,7 млн. входили до складу Т.р. Більша частина Т.р. України була зайнята у державному секторі господарства. Рух Т.р. відбувається під впливом соціальних, економічних, біологічних та інших чинників. Приріст Т.р. — це різниця між чисельністю населення, яке вступає у працездатний вік, і чисельністю населення, яке переходить до пенсійного віку Рівень народжуваності позначається на чисельності Т.р. лише через ПО-7
|