Трудомісткість продукції певний час. Суттєвий вплив на зміну якісного складу Т.р. має вступ до працездатного віку нових поколінь молоді, науково-технічний прогрес. Останній підвищує вимоги до якості робочої сили, тому зумовлює зростання чисельності населення працездатного віку, яке навчається з відривом від виробництва. В наш час ефективне використання Т.р. набуває особливого значення, що пов'язано з уповільненням зростання їх чисельності, високим рівнем зайнятості у суспільному господарств», поліпшенням 'їх якісного складу. Трудомісткість продукції — показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживча вартості або на виконання конкретноїтехнологічноїоперації. Т.п. — зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства — трудових ресурсів. На рівень Т.п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, технологія виробництва), кваліфікація робітників, організація й умови праці, складність виготовленої продукції. Т.п. у вузькому значенні — це середні витрати робочого часу на одиницю або на повний обсяг виробленої' продукції, індивідуальна трудомісткість, тобто витрати праці окремого робітника на одиницю конкретної продукції і групова трудомісткість — цехова, заводська, галузева. В широкому аспекті під Т.п. розуміють повні або народногосподарські сукупні витрати живої та уречевленої праці. Такий показник використовується для встановлення рівня витрат робочого часу в усіх ланках виробництва на виготовлення будь-якого продукту. Він містить витрати робочого часу усього виробничого персоналу, безпосередньо зайнятого виготовленням продукції', і витрати праці, втіленоїу сировині, паливі, обладнанні та інших витрачених засобах виробництва. За допомогою показника повної'трудомісткості отримують чітку кількісну характеристику усуспільнених витрат на виробництво матеріальних благ або надання конкретних послуг. Середньогалузева повна трудомісткість — це норматив суспільно необхідних витрат праці, тобто важливий кількісний і якісний показник соціальних умов виробництва конкретних матеріальних благ або послуг. Угода про іноземні інвестиції — юридичний документ, який складається на основі чинного в Україні закону „Про зовнішньоекономічну діяльність^ прийнятого в 1992 році, і Декрету Кабінету Міністрів України „Про режим іноземного інвестування", прийнятого 20 травня 1993 року. Згідно із статтею 44 Декрету „Про режим іноземного інвестування" („Концесійні договори") іноземні інвестори отримують право на розробку та освоєння відновлюваних і невідновлюваних природних ресурсів, господарську діяльність, пов'язану з використанням об'єктів державної власності, повне господарське відання чи оперативне управління якими здійснюється на основі концесійних договорів, укладених^ іноземними інвесторами Кабінетом Міністрів України або іншим уповноваженим на це державним органом у відповідності з порядком, установленим законодавством України про концесії. Термін дії концесійного договору визначається характером та
|