Вартість акцій можна купити за один В. Він привабливий тим, що покупці сподіваються на підвищення ціни акції понад визначену ціну. Вартісна будова капіталу — співвідношення між вартістю засобів виробництва /постійним капіталом/ і вартістю робочої* сили /змінним капіталом/, що приводить в рух дану масу засобів виробництва. В.б.к. певною мірою залежить від змін у технічній будові капіталу, тобто є співвідношенням між масою засобів виробництва і чисельністю працівників, які приводять в рух ці засоби виробництва. В.б.к. може змінюватись і незалежно від його технічної будови /під впливом зміни цін на засоби виробництва і росту або зниження номінальної' заробітної' плати/. Цим В б.к. відрізняється від органічної будови капіталу і повністю відбиває в собі його зміни. Вартісний цикл — процес обороту капіталу. Першою його стадією є визначення конкурентної позиції фірми, тобто встановлення рівня конкурентоздатності її продукції і т.ін. Друга стадія В.ц. характеризує її прибутковість. На цій основі визначається третя стадія В.ц. — формування внутрішнього грошового потоку, що складається з чистого прибутку та амортизації. Четверта стадія В.ц. зводиться до визначення ринкової вартості цінних паперів. Вартість — втілена й уречевлена в товарі суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами. Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії В. Найбільш відомими теоріями В., які залишили помітний для науки слід, є: теорія попиту і пропозиції; теорія корисності; теорія витрат виробництва; теорія трьох факторів виробництва; теорія трудової вартості; теорія конституйованої вартості; теорія граничної'корисності. Крім того, є чимало концепцій В., в яких втілені спроби синтезувати окремі положення вищеназваних теорій. У вітчизняній економічній науці протягом тривалого часу монопольне становище займала теорія трудової вартості, відповідно до якої вартість товарів визначається затратами суспільнонеобхідної праці. В останні роки теорія трудової вартості піддається критиці у вітчизняній літературі. Головні аргументи зводяться до того, що дана теорія В. недооцінює роль суб'єктивних факторів, які знаходяться на стороні попиту, в процесі визначення величини вартості і формування її кінцевої форми прояву — ціни, а отже, сприяє утворенню перекосів у структурі народного господарства і стимулює затратність економіки. В зарубіжній економічній літературі поширеним є трактування вартості з позицій теорії трьох факторів виробництва, згідно з якою у створенні вартості беруть участь праця, капітал і земля. Кожний з них створює у процесі виробництва відповідну частину вартості, що виявляється у формі заробітної плати, прибутку і ренти. Однією з провідних в західній економічній літературі є концепція, що синтезує основні положення теорії трудової вартості і теорії граничної корисності. Методологічний підхід до такого синтезу був обгрунтований англійським економістом А.Маршалом і видатним українським економістом 35 2*
|