Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Вартість виробництва М.І. Туган-Барановським. Американський економіст П.Самуельсон виходить, зокрема, з того, що ринкова ціна формується під впливом попиту і пропозиції. Величина ж попиту визначається граничною корисністю речей, а величина пропозиції — витратами виробництва. Вартість виробництва — вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В.в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В.в. визначається кількістю затраченої" праці. Затрата праці;як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних одиницях /к.кал/. Але такий метод складний і можливий лише в лабораторних умовах, в той час як вимірювання затрат праці потрібно проводити щоденно і в масовому порядку, на кожному робочому місці. Тому історично склався інший, непрямий метод — визначення затрат праці робочим часом, протягом якого відбувалось виробництво продукту. Оскільки за одиницю часу може затрачатися різна кількість енергії, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом /СНРЧ/, що є середньозваженою величиною індивідуальних затрат робочого часу виробників, які вимовляють більшість товарів в аналогічних умовах виробництва. ? ті • № №= |=п ...— ? N1 де Ті - індивідуальний робочий час, затрачений на виготовлення одиниці продукції, ІМі - кількість виробленої робітником продукції, п - кількість виробників. СНРЧ відображає середню інтенсивність праці Цих людей, а отже, одиниця часу виражає цілком певну кількість енергії, затраченої на виготовлення продукції. Визначаючи СНРЧ, як середньозважену • величину, заодно визначаємо і середню умілість кожного виробника, від ступеня майстерності якої буде залежати тривалість роботи з розрахунку на одиницю продукції. Зведення індивідуального робочого часу кожного виробника до суспільно необхідного можливе на основі встановлення >юрми виробітку. Існує прямий зв'язок між кількістю затраченої енергії і кількістю виготовленої продукції: 0=Ш, звідки \Л/= Ц- — коефіцієнт " переведення затраченої' енергії' в продукцію, який виражає вартість цього товару. Тому на основі кількості створеної' продукції можна робити висновок про величину затраченої"енергії. Отже, кількість створеної •" продукції може служити засобом переведення індивідуального робочого часу в суспільно необхідний /індивідуальних затрат праці у вартість/. Для цього необхідно прийняти робочий час /01 / і встановити ту кількість продукцн, яку потрібно виготовити за цей час при середній інтенсивності праці й умінні виробника /норму виробітку N1/. На цій підставі величина створеної робітником вартості /Оі/ визначається за формулою: Оі=$*, де N1 — фактично створена робітником кількість продукції. І якщо №*=№, то Оі=01. Це означає, що робітник, виконавши норму виробітку, створює вартість, рівну вартості робочого дня. Вартість відтворення — вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, ЯЙ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник