Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
фінанси процесі виробництва, а також під впливом сил природи/Швидкість ф.з. основних фондів у процесі виробництва залежить від інтенсивності їх використання. За оптимальних умов експлуатації основних фондів їх вартість частинами переноситься на створюваний продукт у вигляді амортизаційних відрахувань, які використовуються для повної або часткової заміни зношених засобів праці. Коли основні фонди експлуатуються в умовах кращих, ніж суспільно-необхідні, ф.з. відшкодовується, і підприємства не несуть втрат. Тому велике значення має забезпечення високого рівня експлуатації основних фондів. Основні фонди у промисловості України зношені приблизно на 65%. Через прорахунку у політиці економічного відтворення частка амортизації в 1993—1994 рр. впала до 3,4% ВНП проти нормальних раніше 10—12%. Ф.з., зумовлений бездіяльністю основних фондів, означає прямі збитки. Щоб уникнути або суттєво знизити їх, необхідно значно скоротити термін будівництва, вчасно досягати проектних потужностей виробничих об'єктів, дотримуватись правил експлуатації і догляду за засобами праці. Фіктивний капітал — сума грошей, цінних паперів, які зростають (приносять процент) у процесі особливого обігу, тобто поза сферою реального капіталу, ф.к. існує на основі позичкового капіталу та проценту і уречевлюється у різних титулах власності, вільного продажу прав на дохід. Він набуває розвитку, коли купівельні та платіжні засоби перевищують власний капітал банку, а також обсяги внесків у нього. Ф.к. породжується фіктивним кредитом і фіктивним рухом цінних паперів (акцій, облігацій тощо), який здійснюється на фондових біржах. Тому випущеній замість справжнього і використовуваний як позичковий капітал, що приносить дохід штучний (.дружній") вексель стає ф.к. Аналогічно відбувається перетворення у ф.к. цінних паперів. Наприклад, коли при випуску державою облігацій особа, яка придбала її, отримує процент, а Держава не перетворює відповідну суму у реальний капітал, власник позичкового капіталу отримує не реальний капітал, а титул власності. У ф.к. відбувається відокремлення титулу власності від дійсного капіталу. Коли, наприклад, державна облігація стає об'єктом торгівлі, її ціна, яка визначається не лише доходом, який вона приносить, але й позичковим процентом, відхиляється від вартості реального капіталу, який вона представляє. Такий капітал має свій власний рух, свої ринки і особливості обігу. Так, при збільшенні прибутків акціонерної компанії зростає курс акцій, аотже і величина ф.к., яка залежить не лише від руху реального капіталу, а й від його використання, а також від рівня норми процента (чим нижчий рівень процента, тим вищий курс акцій). Коли ф.к. набагато перевищує розміри реального капіталу, виникають біржові кризи. Цьому сприяє спекуляція цінними паперами, збільшення чисельності рантьє тощо. Наприкінці 70-х років поширення набули такі різновиди ф.к., як опціони та ф'ючерси, розгортається міжнародна міграція ф.к. з боку ТНК, кредитно-фінансових інститутів. Масштаби фіктивного капіталу нині приблизно в 2 рази перевищують обсяг ВНП. Фінанси (від фр. іїпапсе —готівка, дохід) — система економічних відносин» які складаються між державою, підприємствами і громадянами щодо '5/17 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник