фізіократи під час сезонних робіт використовують і найманих працівників. Виготовлений продукт також належать ф. На одну ферму на початку 90-х років у США припадало в середньому 180 га землі, обсяг реалізованої продукції становив 66 тисдол. Водночас із загальної кількості фермерських господарств (майже 2 млн.) 300 тис. найкрупніших виробляло понад 70% сільськогосподарської продукції, там було зайнято 80% усієї' найманої робоча сили. На 1,3 млн. дрібних фермерських господарств доводилось всього 9% сільгосппродукції, а річний обсяг реалізованої продукції становить менше 20 тисдол. Дрібні ф. нерідко об'єднуються в кооперативи, які постачають матеріально-технічні ресурси, займаються переробкою, реалізацією продукції тощо. Так, у США близько 5 тис. кооперативів переробляють і реалізують майже 30% фермерської продукції. У Швеції майже всі фермерські господарства (понад 100 тис) є членами сільгоспкооперативів, які займаються постачанням матеріально-технічних ресурсів, збиранням, переробкою та збутом продукції, кредитуванням тощо. В Україні на початку 1994 року нараховувалось близько ЗО тис. фермерських господарств. Розмір земельних ділянок у Ф. не повинен перевищувати 50 га ріллі і 100 га сільськогосподарських угідь. Крім того, ф. може додатково орендувати землю. У власності селян може бути земля, робоча худоба, транспортні засоби, цінні папери, житлові будинки тощо. ф. мають право об'єднуватись у кооперативи. Найскладнішими проблемами на шляху розвитку життєздатних фермерських господарств є відсутність масового виробництва малогабаритної сільськогосподарської техніки та високі ціни на неї", як і на паливно-мастильні матеріали, добрива, насіння, будівельні матеріали, високі проценти за кредит тощо. Створенню фермерських господарств в Україні перешкоджають також труднощі в отриманні землі в окремих регіонах країни, позиція керівників радгоспів і колгоспів тощо, недоліки при паюванні землі й майна і т.д. Водночас у західних областях України відбулася поспішна фермеризація, внаслідок чого в 1992—1994 рр. залишились необробленими десятки тисяч га землі. Фізіократи — одна із шкіл у політичній економії, яка джерелом суспільного багатства вважає не сферу обігу (що проповідували меркантилісти), а сферу виробництва — природу. Представниками ф. були французькі економісти ф Кене, Ж.Тюрго та інші. ф. одні з перших проаналізували капітал як фактор виробництва і прибуток — як форму доходу на капітал. Представники цієї школи ввели в науковий обіг категорію „чистий продукт" — обсяг і вартість сільськогосподарської продукції, крім витрат. На їх погляд, промисловість, транспорт і торгівля — безплідні сфери, а праця людей і підприємців у цих сферах лише покриває витрати на їх існування. Економічна політика повинна здійснюватись відповідно до принципу. „Іаіззег — Таіге, Іаіззег — раззеґ—„дозволяйте робити, хто що хоче, і йти, хто куди хоче". Ф.Кене розробив „економічну таблицю", в якій вперше спробував застосувати кількісний макроекономічний аналіз натуральних і грошових потоків матеріальних цінностей у народному господарстві. Фізичний знос —поступова втрата основними фондами своїх виробничих та технічних властивостей і споживчої вартості. Ф.з. відбувається у
|