Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Виробничий потенціал економіки дозволяє встановлювати функціональну залежність між затратами факторів виробництва 1 результатами /продуктами/. Найпростіша форма виробничої функції: Р]=Р (Ь і і), де Рі — випуск продукції, Ь і і — затрати різних факторів виробництва. Обсяг виробництва є, функцією багатьох змінних, в тому числі динамічних компонентів. Завдання полягає в тому, щоб визначити дольову участь в прирості продукції і виявити ефективність кожного з них. Наприклад* можна визначити, за рахунок яких компонентів — збільшення затрат праці, підвищення кваліфікації чи фондоозброєності — зросте національний доход. До компонентів технічного прогресу належить збільшення продукції за рахунок підвищення кваліфікації виробників, поліпшення стану технологічної думки і управління. За допомогою методу виробничих функцій можна визначити частину кожної з них у прирості продукції в результаті технічного прогресу. Аналогічним способом можна виявити фактори зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, цін. Одним з головних напрямків розвитку теорії В.ф. у післявоєнний час стало вивчення впливу технічного прогресу на обсяг продукції з метою прискорення темпів зростання виробництва і зниження його витрат. Вивчають якісні зміни як у сфері праці, так і стосовно засобів виробництва. Виробничий потенціал економіки — реальний обсяг продукції, яка може бути вироблена при повному використанні ресурсів. При трактуванні В.п.е. наголос робиться на використанні трудових ресурсів. Під повним використанням трудових ресурсів розуміють відсутність лише циклічного типу безробіття. Структурне і фрикційне безробіття вважають явищами закономірними в процесі розвитку економіки, тому використовуюються нерідко ще поняття „рівень безробіття при повній зайнятості", яке і мають на увазі при визначенні В.п.е. Інакше кажучи, наявність безробітних, зумовлена не циклічним спадом виробництва, а іншими факторами, не є підставою для постановки питання про неповне використання трудових ресурсів /Див. Безробіття/. Виробничі об'єднання — добровільні об'єднання підприємств на основі договору або статуту, створені з метою досягнення кращих показників у виробничій і комерційній діяльності, повнішого використання виробничого потенціалу, застосування досягнень науки і техніки, впровадження передових технологій і т.ін. Підприємства, що входять до складу В.о., зберігають права юридичноїособи. В.о. створюються за технологічними, галузевими, територіальними, комерційними та ін. ознаками. Законодавство України визначає такі основні форми /типи/ В.о.: асоціації—• договірні об'єднання, створені з метою координації господарської діяльності, що не мають повноважень втручатися у внутрігосподарську діяльність учасників; корпорації— договірні об'єднання з передачею підприємством окремих управлінських повноважень В.о.; консорціуми — тимчасові статутні об'єднання підприємств і банківських структур; концерни — статутні об'єднання підприємств на основі повної фінансової*залежності від одного з них або групи.* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник