Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

За ред. проф. С. В. Мочерного.
Економічний словник-довідник

Сторінка (загалом з 1 до 366):
Попередня 
Наступна

Відносна вартість основних фондів
Виробничі фонди - сукупність засобів і предметів праці, необхідних для
ведення виробництва, виражена у грошовій формі. Залежно в'щ способів
перенесення вартості на продукт В.ф. поділяються на основні і оборотні.
Основні В.ф. /засоби праці/ використовуються тривалий час і переносять
свою вартість на продукт частинами, в міру фізичного зношування, у
вигляді амортизаційних відрахувань. Оборотні В.ф. /переважно предмети
праці/ споживаються в одному виробничому циклі і повністю переносять
свою вартість на створений продукт. До них належать: сировина, паливо,
допоміжні і комплектуючі матеріали та їн.
Виручка від реалізації — грошові кошти, що поступили підприємству за
реалізовану продукцію, надані послуги, продане майно, цінні папери і т.ін.
Витрати граничні — додаткові витрати, пов'язані з виробництвом ще однієї
/додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат най
виробництво. Концепція граничнихЛмаргінальних V витрат поширена в
західній економічній літературі і базується на теорії .граничної корисності" її
застосування дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві /
скороченні/останньоі7дс!дажово^одиниці продукції. Величина граничних
витрат знаходиться в обернено пропорційній залежності від граничної
продуктивності праці: з ростом гранична продуктивності граничні витрати
падають і навпаки. Граничні витрати визначаються ростом лише змінних
витрат у зв'язку з випуском додаткової" одиниці продукції, тому що постійні
витрати не змінюються із зміною обсягу випуску продукції.
Витрати змінні — витрати, величина яких змінюється залежно від зміни
обсягу виробництва: на сировину, паливо, електроенергію, транспортні
послуги, зарплату виробничого персоналу та ін.
Витрати майбутніх періодів — витрати підприємств, які здійснені у
звітному періоді, але підлягають включенню у собівартість продукції в
наступному звітному періоді.
Витрати постійні — витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни
обсягу виробництва: оплата зобов'язань за облігаційними позиками, рентні
платежі, частина відрахувань на амортизацію обладнання і споруд, страхові
внески, зарплата вищого керівного персоналу і стипендія майбутнім
спеціалістам. Постійні витрати підлягають оплаті навіть в умовах простою
фірми.
Витрати середні загальні — сума постійних і змінних витрат в розрахунку
на одиницю продукції. Отримують шляхом ділення суми загальних витрат
на кількість вироблена продукції.
Витрати середні постійні — сума постійних витрат, поділена на кількість
випущеної продукції. Середні постійні витрати фірми знижуються із
збільшенням обсягів виробництва, тому що постійні витрати є величиною
сталою.
Витрати фактичні - грошовий вираз понесених фірмою витрат: зарплата
робітників і службовців, витрати на сировину і матеріали, орендна плата
таін.
Відносна вартість основних фондів — грошова оцінка основних фондів
/за діючими цінами/, що характеризує затрати на ос відтворення в умовах
даного року. Визначають з метою створення передумов для

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник