Відносна вартість основних фондів Виробничі фонди - сукупність засобів і предметів праці, необхідних для ведення виробництва, виражена у грошовій формі. Залежно в'щ способів перенесення вартості на продукт В.ф. поділяються на основні і оборотні. Основні В.ф. /засоби праці/ використовуються тривалий час і переносять свою вартість на продукт частинами, в міру фізичного зношування, у вигляді амортизаційних відрахувань. Оборотні В.ф. /переважно предмети праці/ споживаються в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на створений продукт. До них належать: сировина, паливо, допоміжні і комплектуючі матеріали та їн. Виручка від реалізації — грошові кошти, що поступили підприємству за реалізовану продукцію, надані послуги, продане майно, цінні папери і т.ін. Витрати граничні — додаткові витрати, пов'язані з виробництвом ще однієї /додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат най виробництво. Концепція граничнихЛмаргінальних V витрат поширена в західній економічній літературі і базується на теорії .граничної корисності" її застосування дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві / скороченні/останньоі7дс!дажово^одиниці продукції. Величина граничних витрат знаходиться в обернено пропорційній залежності від граничної продуктивності праці: з ростом гранична продуктивності граничні витрати падають і навпаки. Граничні витрати визначаються ростом лише змінних витрат у зв'язку з випуском додаткової" одиниці продукції, тому що постійні витрати не змінюються із зміною обсягу випуску продукції. Витрати змінні — витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва: на сировину, паливо, електроенергію, транспортні послуги, зарплату виробничого персоналу та ін. Витрати майбутніх періодів — витрати підприємств, які здійснені у звітному періоді, але підлягають включенню у собівартість продукції в наступному звітному періоді. Витрати постійні — витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу виробництва: оплата зобов'язань за облігаційними позиками, рентні платежі, частина відрахувань на амортизацію обладнання і споруд, страхові внески, зарплата вищого керівного персоналу і стипендія майбутнім спеціалістам. Постійні витрати підлягають оплаті навіть в умовах простою фірми. Витрати середні загальні — сума постійних і змінних витрат в розрахунку на одиницю продукції. Отримують шляхом ділення суми загальних витрат на кількість вироблена продукції. Витрати середні постійні — сума постійних витрат, поділена на кількість випущеної продукції. Середні постійні витрати фірми знижуються із збільшенням обсягів виробництва, тому що постійні витрати є величиною сталою. Витрати фактичні - грошовий вираз понесених фірмою витрат: зарплата робітників і службовців, витрати на сировину і матеріали, орендна плата таін. Відносна вартість основних фондів — грошова оцінка основних фондів /за діючими цінами/, що характеризує затрати на ос відтворення в умовах даного року. Визначають з метою створення передумов для
|