Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Державний ббрґ на XX ст, яке піддало ринкову систему важким випробуванням. Йдеться про світові війни, „велику кризу" 1929-1933-х років. Вони показали, що умови функціонування ринковоїсистеми надзвичайно ускладнилися, що механізм саморегулювання не всесильний. Він, з одного боку, пошкоджується монополістичними утвореннями, що виникали наприкінці XIX ст., а з другого - взагалі неспроможний справитися з такими лихами, як економічні кризи, безробіття, інфляція, значне майнове розшарування суспільства тощо. Стало зрозумілим, що ринкова систем без Д.р.е. вже обійтися не може. Найбільш переконливо це довів англійський економіст Дж.М.Кейнс у книзі „Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" /1936 р./. Він фактично створив теорію Д.р.е., розробив його головні інструменти. З цього часу Д.р.е. „узаконюється", стає органічною складовою соціально-орієнтованого господарського механізму. Д.р.е. постійно розвивається і вдосконалюється. Сьогодні воно є логічно завершеною системою форм і методів регулювання економіки. Основні форми Д.р.е.: кредитно-грошова, фінансова /бюджетна/, структурна /промислова/політика, державне планування, політика доходів. Кредитно-грошова політика базується на регулюванні грошової маси і ставок позичкового процента. Суть бюджетної політики полягає у використанні податків, видатків державного бюджету, амортизації з метою регулювання економіки. Структурна політика має на меті формування оптимальноїнародно-господарськоїструктури, пом'якшення соціально-економічних наслідків структурних криз. Державне планування перш за все спрямовується на досягнення . пропорційності та збалансованості економіки. Політика доходів здійснює контроль за заробітною платою і цінами. Д.р.е. користується двома методами: пряме і непряме регулювання. Пряме - грунтується на використанні адміністративних заходів і юридичних норм, виступає у вигляді директивних планів, наказів, заборон, фондування тощо. Непряме — це застосування економічних важелів впливу на господарські суб'єкти: ставок податків, мита, державних замовлень тощо. Система Д.р.е. в Україні лише формується. Теорія і досвід показують, що на перехідному етапі побудови соціальної ринкової системи роль Д.р.е. є значною, більш важливою, ніж в умовах сформованої соціальної ринкової системи. Державний борг - сума заборгованості держави перед кредиторами. Д.б. виникає внаслідок нестачі коштів у держави, необхідних для здійснення ЇГ функцій. В таких ситуаціях держава змушена мобілізувати додаткові кошти для покриття своїх видатків. Йдеться про компенсацію дефіциту державного бюджету. Головними причинами Д.б. є розширення економічної функції держави, державне регулювання економіки, мілітаризація і ведення війн. Якщо раніше основною причиною виникнення Д.б. були воєнні дії, то в XX ст., особливо його другій половині, до цього додалися мілітаризація економіки і соціально-економічні програми держави. Друга половина XX ст. до початку 90-х років пройшла під знаком „холодноївійни-, яка „пожерла" величезні кошти, що перевищували можливості економіки. Іншою причиною зростання Д.б. стало активне державне регулювання економіки, особливо проведення ДО • |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник