Державно-монополістичний капіталізм Державно-монополістичний /корпоративний/капіталізм зростання економічної' ролі держави, її об'єднання з економічною силою монополій в один механізм з метою пристосування до потреб продуктивних сил, збагачення монополій і утримання в залежності широких верств населення. Виникнення ДМК зумовлене посиленням монополізації економіки, ускладненням господарського життя, погіршенням соціально-економічної ситуації, особливо в періоди світових війн та економічних криз. Розвиток ДМК носить суперечливий характер. З одного боку, він ілюструє пристосування економічної' системи капіталізму до нових умов, а з другого — породжує нові проблеми: зростання майнової нерівності, суперечностей між транснаціональними корпораціями та молодими державами. Суть ДМК виявляється в таких формах: державна власність, яка використовується монополіями у своїх інтересах; державне регулювання економіки; мілітаризація економіки; національні форми економічної інтеграції. Дерегулювання - процес, зворотний державному регулюванню економіки і означає скорочення державної регламентації підприємницької діяльності. Д. стосується передусім методів прямого регулювання, тобто адмістративно-правового. Історія розвитку державного регулювання економіки свідчить про наявність своєрідного циклу, коли фаза його зростання змінюється фазою Д. Перша — має місце в періоди погіршення економічної ситуації, друга — в періоди поліпшення. „Нова хвиля" Д. виникла в розвинутих країнах Заходу у 80-ті роки. Найбільш яскравими її проявами стали „рейганоміка" і детчеризм", тобто економічна політика, яку проводили президент США Р.Рейган і прем'єр-міністр Англії М.Тетчер. Д. спричиняють суперечливий характер державного регулювання, циклічна природа розвитку економіки, зміни політичних настроїв у країні. Теоретичною основою Д. служать неокласична і монетаристська концепції» які доводять неефективність і навіть шкідливість державного регулювання економіки. Адміністративно- правове регулювання найчастіше застосовується до підприємств—т.з. „природних монополістів- (залізничного транспорту, телефонного зв'язкуГ електроенергетики, водо- Ггазозабезпечення тощо). Д. проявляється в знятті певних обмежень на конкуренцію в цих галузях, на ціноутворення. Україна переживає фазу Д, яка пов'язана з переходом від командна' 4 економіки з її тотальним регулюванням господарських процесів до соціально* ринкової— з обмеженим державним регулюванням економіки. * Надто швидке і безсистемне Д. в умовах, коли ще не сформувався" планомірно-ринковий механізм, призвело до дезорганізації економіки» посилення в ній стихійних руйнівних процесів. Дефіцит/відлат.деіісуі- не вистачає/— 1/ в галузі грошово-фінансових відносин - перевищення видатків над доходами. Розрізняють Д . комерційний і бюджетний. Комерційний Д. має місце на рівні господарських суб'єктів /фірм/ і виступає як перевищення платежів над надходженнями, нестача коштів для задоволення поточних потреб Бюджетний Д.— перевершення державнихвидатків над доходами^що веде до зростання державного боргу; 21 нестача матеріальних цінностей -70
|