Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Державний капіталізм Державний капітал - специфічна підсистема заснованих на експлуатації виробничих відносин між вищими чиновниками державного апарату та менеджерами державних підприємств і установ, з одного боку, і найманими працівниками державного сектора економіки, позбавлених засобів виробництва, з другого боку. Конкретними формами таких відносин є рівень заробітної плати, продуктивності й Інтенсивності праці найманих працівників державного сектора, тривалість 'їх робочого дня, наявність прав /на страйк, укладення колективних договорів тощо/ у трудящих даного сектора порівняно з працівниками приватного сектора, величини отримуваних пенсій та інших соціальних виплат, умов праці і т.ін.. На різних етапах еволюції капіталістичного способу виробництва названі форми наповнювались неоднаковим змістом. Так, у США страйки у державному секторі протягом чотирьох століть еволюції капіталізму були заборонені і прирівнювалися до зради батьківщини. Права на укладення колективних договорів добились не всі категорії зайнятих у державному секторі навіть у наш час, тоді як працівники монополізованого сектора завоювали таке право ще в 30-х роках XX ст. В 60-ті роки у розвинутих країнах Заходу, зокрема у Великобританії, франції, рівень продуктивності праці на державних підприємствах був вищий, а рівень заробітної плати нижчий. Це свідчило про вищий ступінь експлуатації праці у даному секторі. У той же час в ньому була більша гарантія зайнятості, вищий рівень соціальних виплат (пенсій тощо). Д.к. у процесі своєї еволюції діалектично /тобто з утриманням позитивних сторін/ заперечує розвиток крупного монополістичного/ в т.ч. олігополістичного/ капіталу, що повніше формує плюралізм різних форм власності, створює якісно нову суспільну форму розвитку продуктивних сил, посилює стабільність економічної системи. В процесі роздержавлення й приватизаціїу 80-х роках у розвинутих країнах світу відбулась часткова дифузія /розсіювання/Д.к. серед немалої*кількості найманих працівників через механізм акціонування і отримання на них дивідендів. Але . переважна більшість інших сторін розвитку Д.к. свідчить про те, що він є колективною формою капіталу, яка розвивається насамперед в інтересахі крупних монополістичних об'єднань. Державний капіталізм - безпосередня участь держави в економіці краіїм. Основним його виявом є державна власність на промислові, транспортні^ банківські підприємства, земельні та лісові угіддя. Формується на ранній стадії розвитку капіталізму в умовах недостатнього нагромадження приватного капіталу. Останньому ще було не під силу спорудження та експлуатація крупних промислових підприємств, доріг і каналів. Це змушена була взяти на себе держава. В багатьох країнах вона володіє портами, залізницями, каналами, які складають основу існуючого державного сектора в економіці.Д.к. є складовою частиною багатоукладноїекономіки країн, що розвиваються: виконує приблизно ті ж функції, що і при розбудові соціальної ринкової економіки нині розвинутих країн. Він є важливим засобом державного регулювання економіки, структурної перебудови господарства на шляху переходу від аграрного до індустріального суспільства. 71 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник